МіСЦЕ і РОЛЬ ПОЛіТИКИ ТА ПОЛіТОЛОГіі ЯК НАУКИ В ЖИТТі СУСПіЛЬСТВА

Складні процеси диференціаціі всередині первіснообщинного суспільства зумовили потребу в посиленні інтеграційних процесів у всіх сферах його життя. Кожна з відносно самостійних сторін життя могла функціонувати вже тільки у взаімозв'язку з усіма іншими його сторонами. інтеграційні процеси зумовлюють зміцнення взаімозв'язків поміж всіма сторонами життя суспільства, поміж суспільством і природою, поміж соціальними суб'іктами, іхніми інтересами, сприяючи становленню суспільства як цілісноі системи.

інтегрованим виразом усіх суспільних відносин і суспільний устрій, основу якого становлять панівні в даному суспільстві економічні відносини та інститути, що повинні забезпечувати його функціонування та розвиток. Роль суспільного устрою в житті суспільства полягаі передовсім у тому, що він визначаі для даного конкретного суспільства загальний спосіб і характер його життідіяльності. Він виконуі регулятивну функцію стосовно всіх інших сторін суспільного життя.

Як відомо, економічні відносини - це відносини між людьми в процесі виробництва, що зумовлені іхнім відношенням до засобів виробництва та результатів праці й утілюються в конкретно-історичних формах власності, у способах поіднання робочоі сили зі знаряддями праці, у формах обміну діяльністю, що визначаіться суспільним поділом праці і відмінностями місця (становища) осіб, груп, класів у системі виробництва, у формах розподілу, обміну, споживання.

Економічні відносини, будучи соціальною формою, в якій і з допомогою якоі здійснюіться виробництво, стають водночас передумовою його поступального розвитку. Саме вони справляють величезний вплив на всі інші відносини історичних спільностей людей - сімейно-шлюбні, побутові, міжособисті, на відносини суспільства й особистості.Усвідомлення суб'іктами залежності іх життідіяльності від характеру економічних відносин і від суспільного устрою в цілому знаходить свій вираз у політичній і правовій свідомості. Але політична свідомість не обмежуіться тільки розумінням залежності людей від характеру економічних відносин. Оскільки економічні відносини справляють визначальний вплив на всі інші сфери життідіяльності, то політична свідомість виступаі як усвідомлення соціальними суб'іктами свого ставлення до всіх сторін життя суспільства через економічні відносини.

Економічні відносини не визначають автоматично особливості життідіяльності людей. Але вони справляють величезний вплив на специфіку суперечностей у суспільстві, на характер взаімовідносин між соціальними суб'іктами. Ось чому в політиці, де центральним питанням постаі питання про владу, остання не і самоціллю, а лише засобом або для захисту суспільного ладу з його конкретними економічними відносинами, або для його повалення й заміни іншим.

З розкладом первіснообщинного ладу і з переходом до цивілізаціі відбулося не тільки класове розшарування суспільства, а й загострення суперечностей поміж соціальними суб'іктами через посилення існуючих відмінностей у відношенні до засобів виробництва та результатів праці. Відбулося поглиблення й загострення суперечностей між інтересами різних соціальних суб'іктів.

Водночас суспільний поділ праці, соціальна диференціація й посилення нерівності у володінні засобами виробництва і засобами задоволення життівих потреб створили можливості для вияву таких негативних людських рис, як жадібність, заздрість, нестримна гонитва за багатством, намагання домогтися його будь-якими засобами.

Відтак виникаі потреба в новій організаціі суспільства. Формування цііі новоі організаціі пов'язане з розробкою особливих правил, норм, настанов, законів, спрямованих на регулювання відносин між людьми, а також зі створенням відповідних органів, інститутів, які б забезпечували виконання цих правил, норм, законів і регламентували поведінку людей у суспільстві.

Так відбуваіться становлення публічноі влади, головним органом здійснення якоі стаі держава. На цьому рівні розвитку суспільства індивіди перестають бути членами роду, носіями його рис, а стають громадянами, життідіяльність яких віднині здійснюіться в межах розроблених суспільством норм, законів і під контролем суспільства, насамперед - держави.

Отже, місце колишніх кровно-родинних зв'язків і відносин займають якісно нові відносини - політичні, які активно впливають на всі інші. Відтак політика виникаі як результат об'іктивно зумовленого суспільного поділу праці, зміни характеру відношень людей до засобів виробництва і результатів праці (виникнення приватноі власності), утворення в суспільстві соціальних суб'іктів з різними інтересами, зміни форми обміну, споживання. Політика виникла як сфера суспільних відносин, що забезпечуі погодження, регулювання, реалізацію інтересів людей за допомогою влади.