ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ЯК ОСНОВНОГО ЗАКОНУ ДЕРЖАВИ

Таким чином, структура Конституції — досить чітка, логічно зумовле-на система взаємопов'язаних і взаємозумовлених структурних елементів.

В преамбулі Конституції України формулюються цілі, мета побудови держави, важливіші вихідні положення політико-правового характеру, зок-рема:

положення про державне — політичне розуміння поняття україн-ський народ, за яким його визначають як єдність громадян України різних національностей, тобто всі особи, які належать до громадянства України, ра-зом становлять український народ;

положення про те що дану Конституцію прийнято на основі здій-снення українською нацією права на самовизначення.

Положення про те, що дану Конституцію прийнято для забезпе-чення прав і свобод людини та гідних умов її життя;

Положення про те, що парламентарії, приймаючи Основний За-кон України, усвідомлюють усю свою відповідальність перед богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями українського народу.

Положення про визначення Конституції Основним Законом України.

Основна частина Конституції включає інститути та норми, які "вичерпують" її зміст.

Після преамбули перший розділ Основного Закону закріплює загальні засади конституційного ладу, як керівних начал, що визначають сутність Конституції в цілому, усіх її інститутів і кожної статті зокрема.

Пріоритетність людини як найвищої соціальної цінності є змістом логі-чно обумовленого другого розділу Конституції. Інтересам людини, захистові її прав і свобод підпорядкована чітка організація державної влади та місцево-го самоврядування. Держава відповідає перед громадянами за свою діяль-ність.

3КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – ПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

Правова охорона Конституції є неодмінною умовою забезпечення її верховенства і стабільності, високоефективності дії положень у всіх сферах життєдіяльності нашої держави.

Належний рівень правової охорони Конституції — необхідний атрибут правової держави, яка є найважливішим чинником побудови громадянського суспільства.

Правова охорона, як свідчить світова практика, здійснюється у різно-манітних формах, головними з яких є конституційний контроль і конститу-ційний нагляд.Сутність конституційного контролю полягає в тому, що відповідні ор-гани можуть безпосередньо втручатись у діяльність підконтрольних органів, скасовувати чи призупиняти незаконні акти.

Розрізняють різні види й форми конституційного контролю. Насампе-ред — попередній, тобто коли нормативне — правовий акт ще розробляється й не вступив в законну силу, і наступний контроль, коли така перевірка здій-снюється після прийняття акта.

За правовими наслідками контроль може бути як обов’язковим, так і факультативним.

За формою розрізняють абстрактний і конкретний конституційний кон-троль. За абстрактним — питання про відповідність певного акта Конституції розглядається поза конкретними обставинами його застосування. Орган кон-ституційного контролю в такому разі підтверджує конституційність даного акта або позбавляє його юридичної сили. Цей вид контролю може бути як попереднім, так і наступним.

При створенні Конституційного Суду України дискутувалось питання; який варіант кращий — спеціальний конституційний суд чи покладення фун-кцій конституційного контролю на загальні суди? Обрано першу модель, оскільки загальні суди традиційно пристосовані до вирішення цивільних та кримінальних справ на основі норм цивільного й кримінального права. Але Конституційний Суд України повинен вирішувати справи на основі норм конституційного права.