Політичні концепції київської „Старої Громади”

18 Про цю поїздку див.: Мельник-Антонович К. До видання І тому творів В. Антоновича. – C. XLIII–XLVI; Антонович В. Щоденні нотатки закордонної подорожі 1880 р. – У кн.: Антонович В. Твори. – Т. 1. – С. 285–301.

19 Дорошенко Д. Володимир Антонович. Його життя й наукова та громадська діяльність. – Прага, 1942. – С. 75–76.

20 Возняк М. Журнальні плани Франка в pp. 1884–1886 // Україна. – 1927. – Кн. 3. – С. 17–88; його ж. Тринадцять листів Ів. Франка до Ол. Кониського // Життя й революція. – 1927. – № 4. – С. 84–98; № 5. – С. 233–242; його ж. Ів. Белей і Ол. Кониський. До зв’язків Галичини з Наддніпрянщиною в 80 pp. ХІХ в. – Львів, 1928; його ж. Драгоманов у відновленій «Правді». З додатком його листів до Ол. Кониського й Ол. Барвінського та й останнього до нього. – У зб.: За сто літ. – 1930. – Кн. 5. – С. 229–329.

21 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. – Том IV. (1882–1885). – Чернівці, 1911. – С. 431.

22 Листування Київської старої громади з М. Драгомановим. – С. 29.

23 Мельник-Антонович К. До видання І тoмy творів В. Антоновича. – C. XLI. Антон Мєжинський – видатний польський філолог, у 1878–1881рр. – декан історико-філологічного факультету у Варшаві (див.: Polski slownik biograficzny. – Tom XXI/1. – Zeszyt 88. – C. 27–28); Адольф Павінський – видатний історик, професор Варшавського університету з 1871 р., з 1875 р. – директор Варшавського архіву. Близький співробітник О. Яблоновського у науковій і видавничій діяльності (див.: там само. – T. XXV/2. – Zeszyt 105. – C. 407–412). Ґотфрид Оссовський – видатний польський археолог, геолог, палеонтолог. Студії розпочав у Київському університеті – в час, коли там навчався й В. Антонович. Був членом польських патріотичних гуртків, за що йому загрожували репресії. Щоб уникнути їх, подався до війська. У 1862–1866 рр. працював у Волинському статистичному комітеті, зібрав багатий матеріал в галузі статистики Волині. Автор оперет українською мовою. З 1874 р. – у Торуні, з 1879 р. – у Кракові, де заклав антропологічний музей (див.: там само. – T. XXIV/3. – Zeszyt 102. – С. 436–438). Про О. Яблоновського див.: Киян О. Олександр Яблоновський як дослідник історії України // УІЖ. – 1994. – № 4. – C. 61–74.

24 Центральний державний історичний архів України у Києві (далі – ЦДІАУК). – Ф. 832. – Оп. 1. – Спр. 118. – Арк. 1–2. Це чернетки вступу К. Мельник-Антонович до І тому творів В. Антоновича. Чимало вміщеної у них інформації до публікації не потрапило.

25 Мельник-Антонович К. До видання І тому творів В. Антоновича. – C. XLI. Авторка називає також інших поляків – колег В. Антоновича, проте ці особи не могли мати вагомого впливу на хід угодових контактів і з цих міркувань у даній статті про них не йдеться. 26 Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 382. – Оп. 1. – Спр. 35. – Арк. 8–9. Т. Мерунович був греко-католик, лист написаний чудовою українською мовою.

27 Листування Київської старої громади з М. Драгомановим. – С. 43–44.

28 Kienewіcz S. Adam Sapieha (1828–1903). – Lwow, 1939. – C. 347–397; Чорновол І. Неопублікована частина мемуарів Олександра Барвінського // Україна в минулому. – Вип. IV. – Київ–Львів, 1993. – С. 149–164; його ж. Поляки й українці у політиці Австро-Угорщини в другій половині 80-х років ХІХ ст. («Українська інтрига» гр. Г. Кальнокі) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 2. – Львів, 1995. – C. 71–81; його ж. Українсько-польські стосунки у 80-х роках ХІХ століття. Початки «нової ери» // Україна в минулому. – Вип. IX. – Київ–Львів, 1996. – С. 103–117.

29 Hornowa E. Ukrainski oboz postepowy i jego wspolpraca z polska lewica spoleczna w Galicji. 1876–1895. – Wroclaw–Warszawa–Krakow, 1968. – C. 97–102. Про роль О. Гіршберґа в організації «Ліги польської» див.: Kozicki E. Historia Ligi Narodowej (okres 1887–1907). – Londyn, 1964. – C. 52.

30 Offenberg J. Stan umyslow wsrod mlodziezy akademickiej Uniwersytetu Warszawskiego w latach 1885–1890 (ze wspomnien kresowca). – Warszawa, 1929. – C. 27, 32–33. Я. Оффенберґ не датує цю подію, що вона мала місце в 1888 р. – це моє припущення.

31 Surzycki S. Z dziejow pamietnego «Zetu». – Krakow, 1930. Це спогади члена дублянського осередку «Союзу польської молоді «Зет»».32 Чорновол І., Чорновол П. І. Франко, М. Павлик та «Союз польської молоді «Зет»» у Дублянах // Іван Франко – письменник, політик, громадянин. Матеріали Міжнар. наук. конф. (Львів, 25–27 грудня 1996 р.). – Львів, 1998. – С. 78–83.

33 Обзор важнейших дознаний, производившихся в жандармских управлениях России c 1-го января 1889 г. по 1-ое января 1890 г. // ЦДІАУК. – Ф. 274. – Оп. 1. – Спр. 308. – С. 92–94.