Характеристика політичних режимів (тоталітаризм, демократія)
Необхідно на закінчення сказати декілька слів про авторитаризм - перехідний режим від тоталітаризму до демократії. Його можна визначити як обмежений плюралізм, носій влади - одна людина /монарх, диктатор або група осіб /хунта/, маси відчужені від влади. Влада непідконтрольна суспільству, закони приймаються на свій розсуд, вона спирається перш за все на силові структури. Масові репресії не обов'язкові, режим може навіть користуватися популярністю, але при нагоді може вдатися до сили і не приховує цього. На відміну від тоталітаризму режим відмовляється від тотального контролю всіх сфер / за винятком власної безпеки, громадського порядку, оборони, зовнішньої політики/, може активно впливати на стратегію економічного розвитку, не порушуючи ринкового саморегулювання. Політична еліта поповнюється в результаті кооптації /зверху/, а не конкурентної виборчої боротьби. Опозиція обмежується, але не пригнічується, можливе існування напівлегальних партій і профспілок.[18]До слабких сторін таких режимів відносяться непідконтрольність влади суспільству, відсутність механізму "зворотного зв'язку", гарантій від зловживань владою, авантюризму і свавілля, порушення прав і свобод, все пов'язано з особою правителя або позицією групи керівників. В той же час у таких систем є і переваги: висока мобільність /відчутна в екстремальних ситуаціях/, здатність підтримувати громадський порядок, долати опір консервативних структур, сконцентрувати зусилля і засоби на певних напрямах. Вони особливо корисні в процесі переходу до демократії, коли в суспільстві відсутні необхідні механізми саморегулювання. /при цьому не слід зловживати авторитарними методами./ Подібні режими, як правило, тимчасові і перехідні: реальний шлях їх еволюції - перетворення в повноцінну демократію /більш стійкий і перспективний політичний режим/.
ПРИМІТКИ
[1]Т.В. Шмачкова. З основ політології Заходу. Поліс, 1991, л° 2, з. 134 /Ж. Л. Кермонн/
2]"Фукидии Історія, т. 1, книга II. М., 1915, з. 120.
3]Основы політології. Під ред. В.П. Пугачева. М. 1992, з. 204. Влада і демократія: зарубіжні учені про політичну науку.Під редакцією П.А. Циганкова. М. 1992, з. 45, 61./
4]"Мигранян А. Гражданское суспільство //50/50: Досвід словника нового мислення М., 1989. з. 446.
[5]Основы політології. з. 204, 189.
6]Платон. Соч. в 3 т. М. 1971, т. I, III. .. .
7]Г.Бабеф. Соч. в 4 т. М., 1977, т.3, з. 521.
8]Ж.Ж.-Руссо. Тратати. М., 1969, з. 164.
[9] Там же, з. 307.
10] Ф.А.Хайек. Дорога до рабства. Новий світ, 1991 № 7-8. К.Ясперс. Мета - свобода. Новий час, 1990 № 6.
11] Цит. по: Ф.А.Хайек. Дорога до рабства. Новий світ, 1991 ^7, 0.186.
12] В.І.Ленін. Полн. собр. соч, т. 33 з. 101.
13] Н.Бердяєв. Доля Росії. М, 1990, з. 329-331.
14]см. Е.Фромм. "втеча від свободи" і інші роботи. М. 1990.
15] Основи політології, з. 194.
16]Е.Замятин. Ми; О.Хакслі. Об чудовий новий світ. М, 1989, з. 8-9.