Партійно-політичний спектр сучасної України. Ультраліві партії
Також СКУ свого часу активно працював над створенням та поширенням “клубів друзів” газети “Правда”. Їх завданням було матеріально підтримувати видання, а коротше кажучи - пропагувати підписку на “Правду” серед пенсіонерів, робітників, студентів та школярів. Як відомо, наклад “Правди” на Дніпропетровщині, де ці клуби були найактивнішими, хоч і впав за останній час, але продовжує залишатися одним з найвищих в Україні. Обговорювався також проект створення “Клубу друзів народних газет”, під прикриттям якого можна було б налагодити поширення російскої комуністичної та шовіністичної преси.
Окрім цього СКУ увійшов як складова частина до СКП-КПРС.
Однак, не задовольнившись Союзом Комуністів, Т. Яброва розпочала підготовку четвертої відновлювальної конференції КПУ (КПРС). 26 листопада 1994 року така конференція була проведена.
“Основними постановами Конференції були: постанова про виключення Кравчука Л. М., Плюща І. С., Кучми Л. Д., та Масола В. А. з лав КПУ (КПРС) за зраду ідей комунізму; окрема постанова про виключення з КПУ (КПРС) Гуренка С. І. за дезертирство з посади Першого секретаря ЦК КПУ в умовах наступу контрреволюції; постанова про “Констатування КПУ (КПРС) як складової частини КПРС”.
Т. Яброва заявила на Конференції, що “вирішити що-небудь кардинально на користь трудящим парламентським шляхом сьогодні практично неможливо... Парламентський шлях - це шлях реформізму”, тому “питання нашого майбутнього буде вирішувати тільки сила. Але коли ми говоримо про силу, мова йде не тільки про збройну силу. Сила - передусім організація, а організовані трудящі - це гігантська сила!”.Зосередивши свою увагу на критиці КПУ з позицій макрсизму-лінінизму та відновлення СРСР, СКУ-КПУ (КПРС) спромоглася протистояти КПУ в СКП-КПРС (Союз Комуністичних Партій - Комуністична Партія Радянського Союзу). Під тиском СКУ-КПУ(КПРС) делегація КПУ на ХХХ з’їзді СКП-КПРС, що спільно з КПРФ мала 162 голоси проти 188 голосів всіх інших, відмовилася підтримати ідею КПРФ про перетворення СКП-КПРС на Комінтернаціонал. Показово, що позиція СКУ-КПУ(КПРС) була однозначною, на відміну від позиції КПУ. Т. Яброва оголосила зібранню, що вони провели перший етап відновлювального з’їзду республіканської організації КПРС, а також критикуючи позицію КПРФ та КПУ зазначила що “умови відновлення Союзу реальні. Тому в новому Статуті СКП-КПРС потрібно було записати, що члени республіканських партій є одночасно членами СКП-КПРС. Союз Комуністів України виступає за єдність лав на ленінських позиціях, а не будь-якою ціною».
Погодившись співпрацювати з ВКПБ та ПК(б)У, Т. Яброва все ж не підтримала ідею А. Маєвського про “більшовизацію” СКУ, однак підписала декларацію спільно з Київською ВКПБ та іншими організаціями про необхідність створення Укркомсоюзу. Окрім того, розпочалася робота по створенню осередків КПУ (КПРС) на базі осередків СКУ, що завдало шкоди ВКПБ( Закарпатський СКУ повністю “збільшовизований”) Це призводить до розколів деяких місцевих осередків Союзу.
Хоча КПУ (КПРС) не зареєстрована, можна очікувати в найближчий час її таку чи іншу легалізацію, а, можливо, навіть реєстрацію як партії. Поки що Т. Яброва використовує структури СКУ та Народного Руху “Союз”.
Основою Союзу Комуністів є первинні організації, що створюються за територіальним професійним функціональним принципом. Первинні організації СКУ певного регіону об’єднуються в регіональні відділення, діяльність яких спрямовує правління. Вищим органом СКУ є конференція. Вона вибирає Координаційну раду (для поточного керівництва та координації діяльності регіональних відділень СКУ) і Ревізійну комісію. Зі складу Координаційної ради обирається Оргбюро і співголови СКУ.
КПУ (КПРС) має часопис “Слово Комуніста”, що виходить в Одесі.
IV. Дрібні угрупування.
а) Оновлена Комуністична партія України (ОКПУ)
В Одесі, діяла Оновлена Комуністична партія України (ОКПУ), очолювана О. Майоровим. На пленумі ЦК ОКПУ 27 лютого 1993 року було оголошено, що ОКПУ виступає за карткову систему на продукти першої необхідності. Ціна споживацької корзини не має перевищувати мінімальну заробітну платню та пенсію (стипендію). Свого часу О. Майоров вийшов з КПРС через незгоду зі “зрадницькою” політикою М. Горбачова. ОКПУ не визнає Гуренка та Кравчука за комуністів. КПУ О. Майоров визначив як “зібрання партноменклатурних працівників”, які продали інтереси комуністів задовго до заборони партії, а тепер мріють про те, щоб усістися в керівні крісла”.