Партійно-політичний спектр сучасної України. Ультраліві партії
- «Соціалістична революція.
- Індустріялізація економіки.
- Кооперація сільського господарства.
- Культурна революція.
- Соціалістичний інтернаціоналізм.
- Науковий соціалізм.
- Комунізм».Своє завдання ПК(б)У вбачає передовсім у большевизації комуністичного руху. Що вдається більшовикам досить важко.
ПК(б)У не опинилася в ізоляції, як ОКПУ (Майорова), хоча увійшла в конфронтацію з іншими радикальними організаціями. Але несприйняття КПУ допомагає об’єднуватися.
«ПК(б)У переконана, - пише один з лідерів партії Н. Хачапуридзе, - що в СПУ та КПУ поряд з тими, хто сповідує буржуазні, дрібнобуржуазні, соціал-демократичні меншовистські, есерівські, троцькістські і т. п. погляди, є багато чесних комуністів (більшовиків). Однак багатьом із членів цих партій потрібно зрозуміти, що не буває більшовика - не комуніста, а комуніста - не більшовика». Тобто: «Вступайте всі до лав ПК(б)У».
Що ж до якоїсь економічної програми чи то розробленої власної ідеології, в ПК(б)У немає й мови.
У національному питанні ПК(б)У виступає, зрозуміло, за відновлення СРСР. Полемізуючи з «правими опортуністами», більшовики стверджують, що «в сучасних умовах не можна не враховувати, що навіть зі врахуванням тимчасової реставрації капіталізму на території СРСР наші трудящі мають уже не лише досвід спільного життя в єдиній державі, але й усе більш стверджуване переконання у правильності соціалістичного ладу. Тому для радянських трудящих гасло відновлення СРСР прямо асоціюється з життям в об’єднаній соціалістичній державі. І тільки прямі чи приховані вороги соціалізму виступають проти відновлення СРСР’. Однак ПК(б)У ставить умову: «Ніяких союзів з імперіалістічною єльцинською Росією!». Для відродження СРСР потрібні передумови - захоплення в країнах СНД влади пролетаріатом шляхом «радянізації суспільства».
На установчому з’їзді ПК(б)У було близько 70 осіб, представників 13 областей України. Нині обласних організацій біля 20, однак чисельність їх упала порівняно з 1992 - 93 роками. Це в першу чергу пов’язане з занепадом «комуністичної ейфорії», піком якої були вибори до Верховної Ради.
Сьогодні партія в основному заклопотана теоретичними семінарами, ідеологічною боротьбою, участю в акціях лівих сил та розповсюдженням комуністичних видань. Так, ПК(б)У провела науково-практичну конференцію, присвячену 115-й річниці Й. Сталіна (21 грудня 1994 року. Також силами ПК(б)У було зірвано конференцію, присвячену Сталіну, яку проводила КПУ, де організатори намагалися «об’єктивно» висвітлити діяльність «батька народів».
Щоб поглибити свій вплив у комуністичному русі, ПК(б)У утворила декілька дочірніх організацій - Об’єднаний фронт трудящих України, Рух «Комуністи України» та Народний Рух «Союз».
Фронт трудящих мав стати профспілковою організацією, за його допомогою ПК(б)У збиралася ширити свій вплив серед робітників. Але цього не сталося через відсутність останніх серед членів ПК(б)У. Рух «Комуністи України» виконував функції легалізованого прикриття для ще незареєстрованої ПК(б)У. Народний Рух «Союз» виник 19 березня 1995 року в Києві. На установчому з’їзді зібралося 130 делегатів з 15 областей України. Були присутні 3 депутати Верховної Ради. Головою «Союзу» обрано Антонова В. К. До керівництва також обрано члена ЦК ПК(б)У Л. П. Ареф’єву. Зібрання підтримало вимогу денонсувати Біловезькі угоди та відновити СРСР.