Партійно-політичний спектр сучасної України. Ультраліві партії

Структура ПК(б) повністю відповідає структурі КПУ чи ВКПБ, з тією різницею, що ПК(б)У спроможна більш-менш контролювати регіональні організації, за виключенням київської організації (Т. Болієва), яка діє автономно.

ПК(б)У видає декілька газет, серед них «Искра» - орган ЦК ПК(б)У, виходить у Дніпропетровську; «От Советского Информбюро» - інформаційний бюлетень для внутрішнього користування та «За Власть Советов”.

III. Союз комуністів України - комуністична партія України

(ску-кпу(кпрс))

Союз Комуністів України був створений одразу після заборони КПУ-КПРС.

Свого часу в ньому знайшли своє місце члени забороненої партії, в першу чергу активісти, однак зі створенням СПУ, а потім КПУ, частина СКУ перейшла до цих організацій.

Свою Установчу конференцію СПУ провела 19 грудня 1992 року, коли з’їхалися представники 14 регіональних організацій і навіть представники Компартії Криму. Мінюст зареєстрував СКУ 12 березня 1993 року як громадську організацію.Союз тоді очолювали 5 співголів - Ю. Соломатін, Т. Яброва, Г. Широков, А. Маєвський, Л. Стрижко. За словами одного з них Ю. Соломатіна, СКУ мав намір співробітничати з тими партіями та рухами, з якими в них є загальні позиції в програмних цілях, зокрема з СПУ. Однак платформи Союзу та СПУ далеко не ідентичні. “Принципові розходження зводяться до двух моментів - підкреслює Ю. Соломатін, - По-перше, СПУ є партією парламентського типу, що бореться за представництво в органах влади. Ми ж - громадська організація, що має намір завоювати довір’я та підтримку мас. В перспективі. якщо ми сформуємося як партія, чи якщо буде реабілітована КПУ, висування своїх кандидатів в Парламент буде для нас зовсім не обов’язковим. Окрім того, представники Союзу Комуністів категорично відкидають приватну власність та експлуатацію людини людиною. Соцпартія в цих питаннях непослідовна”.

СКУ має намір активно боротися за реабілітацію та легалізацію КПУ, але, за словами лідерів Союзу, шлях ренегатам до оновленої КПУ заборонений.

У випадку відродження КПУ Союз Комуністів мав перетворитися в політичний клуб, а можливо й зовсім припинити своє існування.

Т. Яброва в інтерв’ю засобам масової інформації заявила, що в лавах СКУ на 1993 рік перебувало 2000 чоловік.

З самого початку СКУ взявся за роботу по реабілітації КПУ. Активісти Союзу збирали підписи, вели агітацію серед населення. І це дало наслідки. На початку квітня 1993 року відбулася Конференція Комуністів України в Донецьку, а в липні з’їзд КПУ.

Однак СКУ, а особливо Т. Яброва не отримали очікувані посади та пільги. Більш спритні номенклатурники усунули керівників та активістів КомСоюзу від нової КПУ. Тому СКУ засудив діяльність “функціонерів” Компартії та розпочав роботу по відродженню КПУ-КПРС.

“КПУ, - пише Т. Яброва, - пішла на поступки при реєстрації, зафіксувала свою нову якість, не підтвердила прямий зв’язок з КПУ (КПРС), а оголосила лише, що вона правонаступниця ідей”.

Таким чином, СКУ відмовившись від нової КПУ, оголосила курс на розбудову власної партії. Паралельно з цим у виданнях Союзу розпочалася ідеологічна дискусія з Компартією і навіть пряма критика, - один з лідерів СКУ, І. Кирпиченко заявив: “Доки товариші з КПУ не переглянуть свою програмну заяву і не оголосять на весь голос, що вони за відродження Радянського Союзу, що за соцалістичні форми господарювання, не за капіталізм, не за приватну власність, як це у них зараз записано в програмних документах, доти це не наша партія”.

Головним завданням СКУ є відновлення КПУ (КПРС) та денонсація Біловезьких угод. В руслі цих ідей співголова СКУ А. Маєвський зозначав: “Вихід з кризи тільки один - відновлення єдиної федеративної держави СРСР”. Саме активісти СКУ займалися збиранням підписів за відновлення СРСР.