Виборчий процес як детермінанта сучасної політики

Висновки

1. Виборчі кампанії в Україні перетворилися на епохальні віхи політичної історії, які детермінують подальший розвиток всього політичного життя в країні.

2. Виборчий процес на теперішній момент набув детермінуючого значення серед інших політичних процесів, що викликано загальною демократизацією, яка стала однією з головних тенденцій розвитку сучасного світу.

3. Завдання грунтовного вивчення виборчого процесу потребує доопрацювання його концептуально-методологічної бази та дослідницького інструментарію, які на сьогодні розроблені далеко не в повному обсязі. Науковим підходам у цій площині досліджень властива певна еклектичність та недовершеність. По суті, основним методом в сучасних дослідженнях електоральних процесів є критичний мультипліцизм. При цьому, практично в усіх випадках, застосовуються емпіричний та нормативний інструментарій.

4. Методологія дослідження чинників впливу на електоральний вибір „воронка причинності”, розроблена А. Кемпбелом у межах соціально-психологічної моделі, долає однобічність, фрагментарність методологічного арсеналу досліджень виборчих процесів, хоча й потребує додаткового опрацювання. Натомість такий підхід в комплексі віддзеркалює всю складність електорального процесу.

5. Комплексне визначення поняття „електоральний процес”: це послідовність подій, сукупність різних форм взаємодії та послідовних дій з висунення, рекламування та голосування за суб’єктів політичної влади, персональний та структурний склад яких формується вираженням волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визнання результатів виборів легітимними.

6. Політико-культурний фактор об’єктивно превалює, адже вплив інших чинників може бути ним значно нейтралізований; він є тим лакмусовим папірцем, який задає основний вектор електорального процесу.

7. Виборча кампанія – одна із складових електорального процесу, його скорочений варіант, а сам електоральний процес є сукупністю виборчих кампаній.Перспективними напрямками подальших досліджень політичних, електоральних процесів є вивчення їх природи шляхом розгляду дії політико-культурного фактора на прикладі різних країн, особливо посткомуністичного світу, які переживають період політико-режимного транзиту .

Література:

1. Пршеворский А. Переходы к демократии // Путь, 1993/ 3.

2. O’Donnell G., Schmitter P. Transitions from Authoritarian Rule. Tentative Conclusions about Uncertain Democracies. Baltimore and London: John Hopkins University Press, 1986.

3. Політологія: Енциклопедичний словник / Заг. ред. та впорядкування: Ю. І. Авер’янов.- М.: Вид-во Моск. комерц. ун-та, 1993.

4. Платон. Держава // Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юридичних вузів і факультетів / Уклад., заг. ред.- проф., д-р істор. наук Г. Демиденко. 2-е вид., доп. і змін.- Х.: Легас, 2002.

5. Грей Дж. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате современности / Пер. с англ. Л. Е. Переяславцевой, Е. К. Рудницкой, М. С. Фетисова и др., под общей ред. Г. В. Каменской.- М.: Праксис, 2003.

6. Лисенков С. Конституція України: Матеріали для вивчення. -К.: Либідь, 1997.

7. Вибори – шлях до демократичного суспільства: Метод. матеріали з виборчого процесу / За заг. ред. В. М. Князєва.-К.: Вид-во УАДУ, 2002.

8. Рябов С. Політичні вибори: Слов.-довід. - К.: Тандем, 1998.

9. Тодика О. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні / Ю. М. Тодика, О. Ю. Тодика. - К.: Концерн Видавничий дім „Ін Юре”, 2004.