PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика
Психолого-орієнтовані дослідження поділяють такі прийоми на прийоми навіювання і переконування.
До прийомів навіювання відносяться:
• тверді заяви, що подаються як факт;
• оперування порівняльними матеріалами;• підбір фактів, посилення та послаблення висловлювань;
• подрібнення та терміновість передавання матеріалів;
• дозування позитивних і негативних оцінок;
• багаторазове повторювання інформаційного послання, що навіюється;
•• демонстрація позиції активного захисника інтересів об’єкта навіювання;
• підпорогова подача інформації;
• вибір моменту подачі інформації;
• уніфікація подачі матеріалу [15].
З нашої точки зору, до прийомів навіювання треба ще додати:
• безпосереднє звертання до почуттів аудиторії, до якої спрямований дискурс. Наприклад, виступаючи в Королівському інституті міжнародних відносин, міністр закордонних справ Великої Британії Дж. Стро звернувся до слухачів так: “Уявіть, що іракський народ відчуває дванадцять років по тому, як було прийнято резолюцію ООН, котра вимагала, щоб Ірак роззброївся протягом дванадцяти тижнів – дев’яноста днів” (ВВС World від 21 лютого 2003 року, о 14 годині 55 хвилин за київським часом);
• прийом висунення лозунга (слогана), що запам’ятовується і часто повторюється протягом усієї політичної кампанії (в ньому подається головна ідея). Наприклад, прихильники президента США Теодора Рузвельта під час його передвиборної кампанії постійно використовували лозунг: “Він не втягнув нас у війну”;
• заклик до примирення сторін, створення іміджу миротворця. Наприклад, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан у новинах на ВВС World (17 лютого 2003 року, о 23 годині 10 хвилин за київським часом) сказав: “Я думаю, ми всі можемо погодитись, що Ірак повинен роззброїтись” (підкреслення наше – О. З., П. З.);
• стратегія блефу: автор політичного дискурсу вдає, що йому байдужий можливий негативний розвиток подій. Наприклад, у новинах ВВС World (18 лютого 2003 року, о 19 годині 05 хвилин за київським часом) було названо політичним блефом висловлювання Дж. Буша, ніби йому байдужа друга резолюція ООН (після резолюції № 1441), оскільки США можуть обійтися і без неї.
До прийомів переконування у психолого-орієнтованих дослідженнях відносять:
• відбір і традиційне подання тільки позитивних чи тільки негативних фактів;
• подання тверджень чи запитань, що можуть викликати емоційну реакцію об’єкта переконування;
• використання образливих епітетів та метафор;
• експлуатацію сакральних для народу понять та почуттів;