Політичний маркетинговий аналіз як метод дослідження політичних процесів
Теоретичний політичний маркетинговий аналіз можна продовжити як прикладне дослідження. „Дуже важливо мати на увазі, – говорить В. Ядов, – що будь-яке дослідження, орієнтоване на вирішення теоретичних завдань, можна продовжити як прикладне” [18, c. 78]. На нашу думку, тільки в контексті конкретної ситуації прикладний політичний маркетинговий аналіз і повинен розкривати причини виникнення проблеми, пояснювати її симптоми і зміст. Політолог А. Соловйов зазначає, що „...саме конкретна політична ситуація у всьому багатстві складових її зв’язків і явищ виступає головним предметом прикладного політичного аналізу” [19, c. 434 – 435]. В рамках прикладного політичного маркетингового аналізу сама ситуація або події розглядаються як певна цілісність, що має власну логіку, джерела руху, межі зростання та інші параметри. У цьому значенні прикладний політичний маркетинговий аналіз повинен якщо не пояснити, то, як мінімум, раціоналізувати й описати чинники політичного процесу для прогнозування подальшого розвитку подій. Тут ми повністю згодні із А. Здравомисловим, який пише: „...Перш ніж прогнозувати відносно якого-небудь явища, треба обов’язково розкрити механізм його причинних зв’язків, не тільки знати причини, що викликають даний процес, але й висловити певні припущення відносно того, як далі відбуватиметься хід подій ...” [5, c. 83].
На нашу думку, прикладний політичний маркетинговий аналіз принципово зорієнтований на відображення унікальних, одиничних подій і ситуацій. Прикладна орієнтація його передбачає вирішення певних універсальних завдань при дослідженні ситуації: розподілу умов, зовнішнього контексту і локалізованих в їх кордонах подій; виявлення просторово-часових параметрів ситуації, що показують основні обмеження діючих акторів; відокремлення всіх діючих в даних обставинах суб’єктів; оцінку співвідношень сил цих суб’єктів; найважливіших акцій та інтеракцій; конкретних передумов, причин і чинників, що впливають на поведінку суб’єктів; наслідків виникаючих подій.
При дослідженні політичного ринку методом прикладного політичного маркетингового аналізу, політичну оцінку ситуації автор би доповнив застосуванням психологічних, соціологічних, антропологічних, політологічних та інших способів аналізу різних аспектів поведінки суб’єктів, вироблення і здійснення ними своїх позицій, основних взаємодій. „Дослідження політичного ринку, – наголошує В. Бебик, – передбачає використання переважно класичних методів політології: системного та порівняльного аналізу, експертних та соціальних опитувань, соціально-психологічних досліджень, моделювання, математично-статистичних методів обробки даних” [20, c. 82].
На наше переконання, слід акцентувати увагу на тому, що основні труднощі застосування прикладного політичного маркетингового аналізу при виявленні чинників будь-якого політичного процесу пов’язані з умінням взаємопов’язувати різні підходи і техніку дослідження ситуації, поєднувати висновки та інформацію, отриману внаслідок застосування якісно різних методик.
Отже, інноваційним і найважливішим елементом дослідження політичних процесів в Україні і в світі є політичний маркетинговий аналіз. На базі політичного маркетингового аналізу формуються основні вимоги вивчення конкретних проблем, пошук найбільш прийнятних їх вирішень і визначення необхідних для цього технологічних засобів та прийомів діяльності. Дослідження політичних процесів методом політичного маркетингового аналізу як прогресивного і ефективного способу виявлення і оцінки потенційних суб’єктів політичної дії, покликані вирішувати завдання більш складної властивості. А саме: на основі політичного маркетингового аналізу минулих і теперішніх подій розробити прогноз подальшого розвитку політичної ситуації, побудувати модель майбутнього становища.
Література:
1. Примак О. Т. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 200 с.2. Мангейм Д. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. – М.: Весь Мир, 1997.
3. Барулин В. С. Социальная философия: Учебник. – Изд. 2-е. – М.: ФАИР – Пресс, 2000. – 560 с.
4. Абалкин Л. И. Н. Я. Данилевский о России, Европе и славянском единстве // Социологические исследования. – 2003. - № 5. – С. 3 – 7.
5. Здравомыслов А. Г. Методология и процедура социологических исследований. – М.: „Мысль”, 1969. – 208 с.
6. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. – СПб.: Питер, 2001. – 368 с.
7. Дафт Р. Л. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2002. – 832 с.
8. Дюркгейм Э. Социология. Её предмет, метод, предназначение: Пер. с фр., послесловие и примечание А. Б. Гофмана. – М.: Канон,1995. – 352 с.