Політичний маркетинговий аналіз як метод дослідження політичних процесів
Проблема влади – одна з найважливіших в історії політичної думки і сучасної політичної науки. Ф. Бурлацький зазначає, що влада – це „реальна здатність здійснювати свою волю в соціальному житті, нав’язуючи її, якщо необхідно, іншим особам; політична влада як один з найважливіших проявів влади характеризується реальною здатністю певного класу, групи, індивіда провести свою волю, виражену в політиці і правових нормах” [3, c. 148].
Політична влада, як феномен будь-якої політичної системи, повинна бути особливим об’єктом дослідження в теоретичному політичному маркетинговому аналізі чинників політичного процесу. Основнвоположне питання в цьому випадку, як ми розуміємо, – питання про природу політичної влади.
На думку автора, аналізуючи політичну владу, її необхідно розглядати як властивість системи суспільних відносин. Вона, по суті, внаслідок об’єктивних причин, є постійним генератором суперництва, вона є метою усіх політичних сил. Тому необхідно виокремити основоположний аспект, що визначає ознаку цього явища. „Аналіз ... являє собою, – пише А. Здравомислов, – цілу сукупність операцій. Найважливіші з них – упорядкування фактичного матеріалу з певною сукупністю ознак, класифікація цього матеріалу, вимірювання як спосіб порівняння або зіставлення, нарешті, типологія, що являє собою вже найважливіший елемент узагальнення” [5, c. 193].
Як ми вважаємо, політична влада – поняття, що вказує на реальну спроможність певного класу, іншої великої соціально-політичної групи або більшості суспільства, а також індивідів, що представляють їх організації, провести свою волю стосовно інших груп, окремих індивідів для здійснення своїх інтересів і цілей. Це завжди влада над людьми, оскільки „...в усіх людських колективах, – пишуть А. Фернхем і П. Хейвен, – формуються соціальні ієрархії, засновані на розподілі на групи, причому одна з груп посідає чільне становище (наприклад, білі в США)” [6, c. 136]. Тому політичну владу можна охарактеризувати рядом ознак, які, кожна нарізно і в сукупності, є потенційним чинником можливого виникнинення політичних протиріч, що є складовою всього політичного процесу.
Політична влада проявляється в різних формах суспільних відносин: панування, гегемонія, керівництво, управління, організація, контроль. Відтак політичну владу можна визначити як і ефективне керівництво, тобто менеджмент. „Менеджмент, – відзначає Р. Дафт, – це ефективне і продуктивне досягнення цілей організації за допомогою планування, лідерства (керівництво) і контролю над організаційними ресурсами” [7, c. 18].
Про ефективність влади (її силу чи слабкість) можна судити по тому, в якій мірі вона здійснює свої функції. При цьому найважливішим критерієм завжди виступає критерій суспільних інтересів.
Влада ефективна за умови: якщо адекватно відображає інтереси тих соціальних груп, на які спирається, і, разом з тим, уміє пов’язувати їх з інтересами цілого суспільства; якщо влада не протиставляє себе суспільству, не нав’язує своїх вимог, що суперечать інтересам його більшості, а пристосовує ці вимоги до думки суспільства й одночасно формує громадську думку відповідно до своїх настанов; якщо влада, задовольняючи інтереси і потреби тих соціальних груп, на які спирається, водночас демонструє свою готовність йти назустріч інтересам інших груп, або, прийнаймні, не ущемляти їх настільки, щоб протиставити себе цим групам. Як писав Е. Дюркгейм: „Об’єктом дослідження потрібно обирати лише групу явищ, визначених заздалегідь певними загальними для них зовнішніми ознаками, і включити в це ж дослідження всі явища, що відповідають даному визначенню” [8, c. 58].
Автор статті характеризує політичну владу як суспільні відносини у взаємодії складових її компонентів: це не тільки суб’єктно-об’єктні, але й суб’єктно-суб’єктні відносини; це відносини по вертикалі (рівні влади) і по горизонталі (різні гілки влади). Отже, вони є об’єктом дослідження теоретичного політичного маркетингового аналізу.
Важливим елементом теоретичного маркетингового аналізу політичних процесів, на нашу думку, є дослідження політичної діяльності і поведінки суб’єктів політики.
У нашому розумінні, суть всієї політичної системи – це процес дії її суб’єктів: державних інститутів, партій, громадських організацій, еліт, лідерів. Значення теоретичного політичного маркетингового аналізу пролягає, в основному, в поясненні суті процесу і організації політичних дій, їх детермінації і впливу на суспільство. „Дія, – писав С. Рубінштейн, – це свідомий акт діяльності, спрямований на об’єкт” [9, c. 23].Політична діяльність уявляється нам сукупністю організованих дій суб’єктів як всередині політичної системи, так і поза нею, підпорядкованих реалізації спільних соціальних інтересів і цілей. В основі своїй політична діяльність – це керівництво й управління суспільними відносинами за допомогою інститутів влади. Її суть – управління людьми і людськими спільнотами. „Управління, – зазначає О. Бандурка, – можна визначити як комплекс необхідних заходів впливу на групу, суспільство або його окремі ланки з метою їх упорядкування, збереження якісної специфіки, удосконалення і розвитку” [10, c. 6].