Поетапний цикл здійснення прогнозів

Формалізація завершеного проекту передбачає творчий, але строгий, чіткий підхід до його змісту. Так, термінологія з арсеналу політичної науки, як відомо, відзначається багатозначністю тлумачень. Отже, дослідник, вживши на початку розробки певний політологічний термін у певному значенні, повинен дотримуватися його до кінця. Водночас слід уникати абстрактних понять, таких, скажімо, як „перехідний період”, „демократичний транзит”, „соціальна трансформація”, „модернізаційний синдром” тощо. Окрім того, небажано вживати складні смислові звороти, надавати текстові надмірно описового характеру. Слід уникати подвійної інтерпретації, жаргонних, побутових слів і виразів, розпливчатих понять. „Лаконічність, простота і змістова насиченість виразів мають стати постійним принципом стилістики аналітичних текстів” [9].

10-й етап – співставлення матеріалів уже виробленого прогнозу з новими даними прогнозного контексту і започаткування нового циклу досліджень. Як відомо, політичне життя динамічно змінюється. Що ж стосується процесу вироблення прогнозів, то він часто потребує тривалого часу. Враховуючи це, у випадку зміни прогнозного контексту виникає необхідність започаткування нового циклу дослідження певного об’єкта. До того ж, у політиці, що тісно пов’язана зі сферою управління, переважно маємо справу з об’єктами, які потребують постійного супроводження, уваги й передбачення соціальних наслідків їх впливу.

Відтак, результат політичного прогнозування не може розглядатися лише з точки зору ступеня достовірності, точності прогнозу. Не менш важливо знати, наскільки той чи інший прогноз сприяє підвищенню обгрунтованості, об’єктивності, ефективності вироблених на його основі рішень. Прогнозування „повинне бути таким же безперервним, як цілепокладання, планування, взагалі управління, підвищенню ефективності якого воно покликане служити” [10].

Попри всю безсумнівність необхідності здійснення прогнозів у сфері політики, з точки зору досягнення реальних результатів прогнозування, не можна (та й недоцільно) їх абсолютизувати. Особливості способів вироблення прогнозів накладають принципові обмеження на їх можливості. В діапазоні часу результативність і ефективність здійснених прогнозів, як правило, обмежується 5 — 10 роками. Що стосується об’єктів дослідження, то слід пам’ятати, що далеко не всі вони в однаковій мірі піддаються прогнозним оцінкам. А, отже, не погрішимо проти наукової істини, якщо повторимо услід за П. Коельо: „Майбутнє належить Богові, й лише Він відкриває його за надзвичайних обставин”.

Але ж людина тому й людина, що постійно прагне передбачати можливі наслідки своєї діяльності.

Література:

1. Див.: Бестужев-Лада И. В. Перспективы трансформации России: Экспертный сценарно-прогностический мониторинг. — М., 1998.

2. Общая и прикладная политология. Учебное пособие. Под общей редакцией В. И. Жукова, Б. И. Краснова.—М.: МГСУ: Изд-во „Союз”, 1997. — С. 792.

3. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа: Сборник учебных материалов / Под редакцией Мелешкиной Е. Ю. — М.: Издательский Дом „ИНФРА-М”, Издательство „Весь Мир”, 2001. — С. 284.4. Див.: Боришполец К. П. Методы политических исследований: Учеб. пособие для студентов вузов.—М.: Аспект Пресс, 2005. — С. 219.

5. Колбеч Г. К. Політика: Основні концепції в суспільних науках / Пер. з англ. О. Дем’янчука. — К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2004. — С. 32.

6. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. — 2-е вид., перероб. та доп. — Суми: Видавництво „Університетська книга”, 2001. — С. 111.

7. Боришполец К. П. — Цит. праця. — С. 169 — 170.

8. Баронін А. С. Аналіз і прогноз у політиці та бізнесі: Курс лекцій. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. — С. 103.

9. Боришполец К. П. – Цит. праця. — С. 173.

10. Общая и прикладная политология… – С. 794.