Нормативно-правове забезпечення стратегічного планування

Стратегічний оборонний огляд складається з таких розділів: „Стратегічний підхід до оборони”, „Пріоритети безпеки у світі, що змінюється”, „Оборонні місії та завдання”, „Стримування шляхом залякування та роззброєння”, „Витрати”, „Майбутній обрис збройних сил”, „Політика, що служить народу”, „Раціональні закупівлі”, „Оборонна підтримка для ХХІ століття”, „Ресурси”, „Сучасні збройні сили для сучасного світу”, „Додатки”.

Стратегічний оборонний огляд охоплює період до 2015 року, а також робить аналіз та оцінку політики у сфері безпеки та оборони на далекосяжну перспективу – до 2030 року (військово-технічна політика, аналіз можливих викликів та загроз).

Зміни у сфері безпеки, що сталися після 11 вересня 2001 року, обумовили вироблення нового документа – доповнення до чинного Стратегічного оборонного огляду „Стратегічний оборонний огляд – новий розділ” (The Strategic Defence Review: A New Chapter) [11; 12], оприлюдненого в липні 2002 року. Основною його метою було визначення політики Великої Британії у сфері безпеки та оборони у зв’язку з необхідністю боротьби з тероризмом. Документ має розділи: „Передумови створення нового розділу”, „Боротьба з тероризмом за межами країни”, „Людський фактор”, „Міжнародні організації”, „Питання оборони та безпеки країни”, „Наявні ресурси та можливі кроки”, „Заключні положення”.

Специфіка стратегічного планування міністерства оборони полягає у виробленні стратегічних планів відповідних напрямів діяльності, що належать до компетенції міністерства (загальне керівництво; оборонне планування; управління персоналом; управління ресурсами; військові блоки і коаліції; трансформація збройних сил). Не знайдено законодавчо закріплених вимог щодо створення таких документів. Плани, скоріше, розробляють відповідні структури міністерства або групи при виникненні такої необхідності. Так, „Стратегію розвитку інформаційної сфери оборони” (Defence Information Strategy) розроблено на підставі „важливості інформації, а також необхідності змін у питаннях вироблення повного спектра можливостей інформаційного сторіччя” [13]. Документ має традиційну для документів такого типу структуру.

Ієрархія регламентуючих та керівних документів системи стратегічного планування Великої Британії, зокрема, у сфері безпеки і оборони, традиційно закінчується низкою програмних документів оборонного планування, які охоплюють усі сфери діяльності збройних сил.

Висновки

1. Аналіз нормативно-правової бази системи стратегічного планування Великої Британії показав, що на загальнодержавному рівні це планування нормативно визначено лише на регіональному і місцевому рівнях.

2. Не знайдено законодавчих та нормативно-правових документів, які б вказували на періодичність створення основних стратегічних документів Великої Британії у секторі безпеки.

3. Стратегічний план дій уряду Великої Британії від 2005 року не визначає конкретних напрямів політики держави у сфері безпеки і оборони.

4. Керівним документом щодо політики уряду (у тому числі зовнішньої) у сфері національної безпеки і оборони є „Стратегічний оборонний огляд”, розроблений 1998 року – концептуальний стратегічний план дій до 2015 і на прогнозований період до 2030 року. Такий документ розробляється за участю зовнішньополітичного відомства Великої Британії.

5. Розробляються стратегії розвитку окремих напрямів діяльності міністерства оборони.

6. Розробка стратегічних документів здійснюється з дотриманням норм міжнародних організацій (ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, ЗЄС), членом яких є Велика Британія.Сполучені Штати Америки

Стратегічне планування США, у порівнянні з іншими країнами, є найбільш структурованою, з чітко визначеними функціями системою.

На загальнодержавному рівні новообраний президент затверджує „Стратегію національної безпеки США” (The National security strategy of the United States of America), яка є керівним документом для виконавчої гілки влади. Останню стратегію затверджено у вересні 2002 року. У ній відображено зміни в політиці національної безпеки США після подій 11 вересня 2001 року [14]. Основні розділи документа: „Огляд американської міжнародної стратегії”, „Передові погляди на людську гідність”, „Зміцнення союзів для боротьби із світовим тероризмом та запобігання атак проти нас та наших друзів”, „Робота з іншими задля запобігання регіональних конфліктів”, „Недопущення залякування нашими ворогами нас, наших друзів та наших союзників використанням зброї масового знищення”, „Започаткування нової ери світового економічного зростання через вільні ринки та вільну торгівлю”, „Поширення кола розвитку шляхом створення відкритих суспільств, а також розбудови основ для демократії”, „Вироблення програм співробітництва з основними центрами світового впливу”, „Трансформація інститутів національної безпеки США з метою їх відповідності викликам ХХІ сторіччя”.