Процеси національного будівництва та етнополітичної регіоналізації

Головні умови народження нації

При яких же умовах народи можуть перетворюватись на нації? Головними з них західні вчені і автор посібника вважають наступні:

1) перехід спільноти від "традиційного", "аграрного" суспільства до "індустріального";

2) посилення процесів глобалізації та модернізації;

3) спільна територія;

4) поглиблення розподілу праці та зміцнення ринкових відносин;

5) широко розгалужена система масових комунікацій;6) певний рівень цивілізованості, критеріями якої вважаються наявність літературної мови, урбанізації та структурованого уряду;

7) творення відкритого, правового, демократичного суспільства;

8) забезпечення рівних прав і обов'язків громадян;

9) розвиток масової освіти;

10) зростання еліти, зокрема творчої інтелігенції;

11) етнічний ренесанс та політизація етнічності;

12) піднесення націоналізму і послаблення етніцизму;

13) зростання волі до спільного життя;

14) поширення спільної культури, мови і самосвідомості;

15) готовність прийняти спільну назву тощо.

Важливе значення для зародження і розвитку націй мають й ініш чинники, зокрема, геополітичне становище, зовнішнє оточення, війни та ін.

Частина умов вже була розглянута, окремі зрозумілі самі собою, але деякі з них потребують детального аналізу.

Зокрема, варто ще раз згадати про ту величезну роль, яку в процесі націотворення відіграють націонал ьна воля і націонал ьна свідомість людей.

На це справедливо вказують майже всі західні та й деякі вітчизняні вчені. "Нації, - стверджує Е.Геллнер, - це продукт людських переконань, пристрастей і нахилів".

"Нації, - вторить йому Е.Сміт, - не довічні, вони можуть бути сформовані й людська воля та зусилля відіграють важливу роль у цьому процесі".

"Суб'єктивний чинник бажання, волі становить суть зв'язку, силою якого якась кількість одиниць стає суспільством... Так виникла нація і Е.Ренан має рацію, коли бачить її єство в "щоденному плебісциті", - писав В.Старосольський.

За висновком багатьох західних вчених, не менш важливу роль у процесі націобудівництва відіграє те, що можна назвати "презумпцією рівності статусу і можливостей", тобто забезпечення рівних прав й можливостей та покладання однакових обов'язків на всіх членів спільноти незалежно від будь-яких обставин. Досить чітко цю закономірність виклав вже згадуваний Е.Геллнер: "Звичайна група людей /скажімо, мешканців певної території, носіїв певної мови/ стає нацією, якщо і коли члени цієї групи твердо визнають певні права й обов'язки щодо один одного в силу свого членства.