Етнопедагогічні основи Гуцульської школи
Оскільки успіх у навчанні й вихованні молодших школярів та й учнів наступних класів у значній мірі визначається їх до¬шкільною підготовкою, програма педагогічного всеобучу охоп¬лює також актуальні питання виховання дошкільнят у гуцульсь¬ких родинах, яку подаємо окремо.
Гуцульське родинне виховання - то одна з гілок українсько¬го національного виховання. Вона органічно поєднує в собі на¬ціональне, вселюдське й суто гуцульське, неординарно-самобу¬тнє, традиційно властиве українським родинам Карпатського краю.
Під національним родинним вихованням розуміємо ціле¬спрямований, систематичний виховний вплив батьків на дити¬ну з метою утвердження у її свідомості етнічної (національної) культури, мови, єдності, своєї національної неповторності й ва¬гомості.Нації стають вселюдськими саме тоді, коли вони по-справж¬ньому національні. Національне виховання має сприяти підне¬сенню національної самосвідомості, формуванню сукупності уявлень про власну націю, її самобутність, історичний шлях, місце серед етносів (націй).
Гуцульське родинне виховання базується на таких провідних принципах, як: український патріотизм й висока національна свідомість; природовідповідність; любов до батька й матері, роди¬ни, рідного краю; шанобливе ставлення до української мови й традиційної родинно-побутової культури гуцулів; почуття взає¬много обов'язку між батьками і дітьми та членами родини; гу¬цульська етнічна соціалізація; європеїзм; участь дітей у посиль¬ній хатній роботі та господарській, і громадській діяльності; прилучення до гуцульського народного мистецтва, місцевих ре¬месел і промислів; утвердження здорового способу життя; збе¬реження родинної честі й солідарності між родичами і свояка¬ми; забезпечення єдності, наступності й спадкоємності поко¬лінь.
"Без науки до всього короткі руки", - гласить народна муд¬рість. Тому в основу гуцульського родинного виховання, а та¬кож самої програми педагогічного всеобучу батьків учнів гу¬цульської школи покладено принцип науковості. В ній тісно переплітаються сучасні здобутки педагогічної науки в галузі ро¬динного виховання, досягнення української народної педагогі¬ки та етнопедагогіки, прогресивні виховні традиції гуцульської родини. При складанні програми творчо використано вже набулий досвід у цій важливій справі.
Не залишено поза увагою й принцип історизму демократиза¬ції й гуманізації. Опора на історію гуцульської родини, батьків¬ської педагогіки Гуцульщини не має нічого спільного з архаїза¬цією виховання. Зрозуміло, що архаїзовувати сучасне родинне виховання, повертаючи його до старовини, не потрібно. Та й навряд чи це можливо.
Кожна епоха в житті країни висуває свої виховні завдання. Сучасне родинне виховання гуцулів має відповідати новим жит¬тєвим вимогам і потребам розв'язання нових соціально-педа¬гогічних проблем. Істина ця абсолютна, як і незаперечною є необхідність мати автентичну українську родинну педагогіку на Україні. А щоб її відродити й далі розвивати, слід актуалізувати й творчо осмислити всі найкращі педагогічні набутки з минуло¬го, правильно вибрати виховні кроки сучасні з передбаченням очікуваних позитивних результатів майбутнього.
Мудрість народної педагогіки кличе шанувати минуле й са¬мовіддано трудитись задля майбутньої щасливої долі наших ді¬тей і внуків. Недаром кажуть: "Перед минулим - зніми капе¬люха, перед майбутнім - засукай рукави".
А ще в програмі підноситься державницька ідея, бо як буде самостійна, міцна й високорозвинена Українська держава, то й світлою буде доля гуцульської родини й відкриється широкий простір для застосування й розвитку української родинної етнопедагогіки.
До важливих прикмет програми належить те, що в ній про¬блеми родинного виховання розглядаються у тісному передплетенні з питаннями етнології й антропології, етнопсихології й демографії, українознавства і людинознавства, економіки й до¬моведення, загальної, соціальної і вікової педагогічної психоло¬гії, фізіології, гігієни, культурології, релігієзнавства, педагогіч¬ної деонтології, родинознавства й дитинознавства, потребами утвердження здорового способу життя родини.
За змістом і структурою програма носить покласний харак¬тер. Це означає, що батьки одержують широку педагогічну ін¬формацію стосовно виховання дитини, яка навчається в той час у певному конкретному класі.
Заняття у мережі педагогічного всеобучу проводяться щомі¬сячно у найзручніші для батьків дні й час - від вересня до травня кожного року. Тривалість занять - не менше однієї акаде¬мічної години з обов'язковим збереженням наступності в їх про¬блематиці впродовж усього періоду навчання.