Методологія та методи наукового дослідження

Розвиток методології - одна зі сторін розвитку пізнання в цілому. Спочатку методологія ґрунтувалася на знаннях, які диктувала геометрія як наука, де містилися нормативні вка¬зівки для вивчення реального світу. Потім методологія висту¬пала як комплекс правил для вивчення всесвіту і перейшла у сферу філософії. Платон і Арістотель розглядали методологію як логічну універсальну систему, засіб істинного пізнання.

Тривалий час проблеми методології не посідали належно¬го місця в науці через механістичність або релігійність тих чи інших поглядів на світ. 3разком пізнання були принци¬пи механіки, розроблені Г. Галілеєм і Ф. Декартом. Емпіризм протягом багатьох століть виступав вихідною пози¬цією при розгляді всіх проблем.

Ідеалісти І. Кант і Г.В.Ф. Гегель дали новий поштовх роз¬виткові методології, спробували розглянути закономірності в самому мисленні: сходження від конкретного до абстракт¬ного, суперечності розвитку буття і мислення та ін.

Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діа¬лектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного.

Діалектична логіка пізнання стала універсальним інстру¬ментом для всіх наук, при вивченні будь-яких проблем пізнання і практики.Діалектика як метод пізнання природи, суспільства і мис¬лення, розглянута в єдності з логікою і теорією пізнання, є фундаментальним науковим принципом дослідження бага¬топланової і суперечної дійсності в усіх її проявах. Діалек¬тичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну супе¬речність між сутністю і явищем, змістом і формою, об’єктив¬ність в оцінюванні дійсності. Досвід і факти є джерелом, ос¬новою пізнання дійсності, а практика - критерієм істин¬ності теорії. Діалектика як фундаментальний принцип і ме¬тод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретнонаукові методи, пов'язані зі специфі¬кою досліджуваної сфери. Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і непротиріччя в методології.

Філософська методологія виконує два типи функцій. По-¬перше, вона виявляє смисл наукової діяльності та її взаємо¬зв'язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку стосовно практики, суспільства, культури людини. Це - філо¬софська проблематика. Методологія не е особливим розділом філософії: методологічні функції щодо спеціальних наук ви¬конує філософія в цілому. По-друге, методологія вирішує зав¬дання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, вихо¬дячи за межі філософії, хоча й спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати.

Отже, фундаментальні принципи базуються на узагальню¬ючих, філософських положеннях, що відбивають найсуттєвіші властивості об’єктивної дійсності і свідомості з урахуванням досвіду, набутого в процесі пізнавальної діяльності людини. До них належать принципи діалектики, що відбивають взає¬мозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності, де¬термінізму – об’єктивної причинної зумовленості явищ, ізоморфізму - відношень об’єктів, що відбивають то¬тожність їх побудови та ін. Безумовно, змістова інтерпрета¬ція цих принципів варіюється відповідно до специфіки до¬сліджуваного матеріалу (порівняємо, наприклад, розуміння ізоморфізму в математиці, геохімії і мовознавстві, природни¬чих науках). Від тлумачення філософських принципів залежить обґрунтування методологічного підходу в дослідженні тієї чи іншої галузі.

Філософські вчення, провідними ідеями яких е філософські концепції наукового пізнання, діалектичний метод і теорія наукової творчості, визначають загальний підхід до вивчен¬ня проблеми, спрямовані на вирішення стратегічних, а не тактичних завдань дослідження і пов'язані з ним опосеред¬ковано.

3агальнонаукова методологія використовується в усіх або в переважній більшості наук, оскільки будь-яке наукове відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст, спричиняє критичний перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу, що вивчається.

До загальнонаукових принципів дослідження належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), моделювання та ін.