Методологія та методи наукового дослідження

Нова ідея - не просто зміна уявлень про об’єкт дослі¬дження - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і, здавалося 6, перевірених рішень. Нові ідеї можуть виникати під впливом парадоксальних ситуацій, коли виявляється незначний, неочікуваний результат, який надто розходиться із загальноприйнятими положеннями науки - парадигмами. Отримання нових знань відбувається за схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Розвиток науки - це зміна парадигм, методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до іншої не піддається логіч¬ному опису, бо кожна з них відкидає попередню і несе прин¬ципово новий результат дослідження, який не можна логіч¬но вивести з відомих теорій. Особливу роль тут відіграють інтуїтивні механізми наукового пошуку, які не ґрунтуються на формальній логіці.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівня¬ми методології науки.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - на¬ука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних науко¬вих шкіл не розмежовують методологію і методи досліджен¬ня. У вітчизняній науковій традиції методологію розгля¬дають як учення про науковий метод пізнання або як систе¬му наукових принципів, на основі яких базується досліджен¬ня і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, мето¬дів, прийомів дослідження. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як си¬стему знань про теорію науки або систему методів дослі¬дження. Методику розуміють як сукупність прийомів дослі¬дження, включаючи техніку і різноманітні операції з фак¬тичним матеріалом.

Методологія виконує такі функції:

визначає способи здобуття наукових знань, які відобра¬жають динамічні процеси та явища;

направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;

забезпечує всебічність отримання інформації щодо про¬цесу чи явища, що вивчається;

допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;

забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

• створює систему наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент науково¬го пізнання.

Ці ознаки поняття "методологія", що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методоло¬гія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максималь¬но об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Методологічна основа дослідження, як правило, не є само¬стійним розділом дисертації або іншої наукової праці, однак від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнен¬ня мети і завдань наукового дослідження. Крім того, в розді¬лах основної частини дисертації подають виклад загальної методики і основних методів дослідження, а це потребуе ви¬значення методологічних основ кваліс1эікаційної роботи.

Під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження. Методологічні основи даної науки завжди існу¬ють поза цією наукою, за її межами і не виводяться із самого дослідження.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирів¬неву структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загаль¬нонаукові принципи, що становлять власне методологію, кон¬кретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкрет¬них методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

2. Філософська, або фундаментальна, методологія є ви¬щим рівнем методології науки, що визначає загальну стра¬тегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності.