Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті

Частково-пошукові завдання учень розв'язує, користуючись інформацією з підручників, засобів унаочнення, результатами спостережень, дослідів, практичних робіт і т.п.

Продуктивні завдання потребують здійснення учнями операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми (Т.М. айбара).

Зауважимо, що результативність процесу формування природничого поняття забезпечує не стільки кожне окремо взяте завдання, скільки система пізнавальних завдань, які поступово ускладнюються і тим самим ведуть до зростаючого напруження розумових сил школярів, пошуку і застосування відповідних прийомів мисленнєвої діяльності. "Слід крок за кроком привчати кожного учня до такого використання своїх знань, умінь і навичок на практиці, яке потребує виявлення більшої самостійності, ініціативи, наполегливості, більших зусиль для переборення труднощів". (А.М.Алексюк).

Пізнавальні завдання забезпечують як цілий процес формування поняття, так і кожен з його етапів. (Поетапність процесу формування природничою поняття ми розкрили у статті "Формування природничих понять". — Початкова школа. — 1999. — № 5, с.20—23).

На кожному з етапів домінує певний компонент сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація. Вони виконуються у чіткій логічній послідовності і для здійснення вимагають розв'язання пізнавальних завдань, застосування прийомів учіння, які відповідають психологічній природі та конкретному змістові поняття. Це в свою чергу зумовлює відповідні способи управління з боку вчителя.

Розглянемо системи пізнавальних завдань на прикладі формування природничих понять:

рівнини, гори, ґрунт.

На першому етапі (мотиваційна та змістова підготовка учнів до формування поняття) вчитель застосовує такі пізнавальні завдання, які збуджують і закріплюють у дітей позитивні емоції у процесі засвоєння нового поняття (зокрема, уривки з оповідань, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, досліди тощо), викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі. А також завдання, що передбачають виявлення в учнів глибини і міцності програмових знань та вмінь, які необхідні у процесі формування нового поняття, а також готовність учнів до засвоєння змісту та обсягу цього поняття. Це потребує спеціального запровадження на даному етапі активізуючих запитань, завдань, які мають випереджуючий характер, поєднання репродуктивних, частково-пошукових і продуктивних завдань.

Однак зауважимо, що мотивація діяльності не завершується на цьому етапі, а здійснюється упродовж процесу формування природничого поняття.

Завдання для першого етапу

1. У ребусі зашифровано форму земної поверхні. З'ясуй її назву.

2. Підкресли у віршах назви форм земноїповерхні, які зустрічаються на рівнинах.

На зеленому горбочку,

у вишневому садочку,

притулилася хатинка,

мов маленькая дитинка.(Леся Українка. "На зеленому горбочку")

Он ярочки зелененькі,