Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти

культуровідnовідність вихованння - органічний зв'язок з історією народу, його мовою, кулыурними та проrpecивними родинно-побутовими і релігійними традиціями з народним миcтeцтвом, традиціями і культурами інших народів світу: забезпечення духовної єдності, нaступнocтi та спадкоємності поколінь, зв' язок виховання з життям;

активність, самодіяльність і творча ініціатива учнівської молоді,

поєднання педагогічного керівництва з іні¬ативою і самодіяльністю учнів, утвердження життєвого оптимізмму, розвиток навичок позитивного мислення;

демократизація виховання - розвиток різних форм співробітництва:- встановлення довір'я між вихователями і вихованцями, повага до суверенітету особистості дитини. розуміння її запитів та інтересів:

гуманізація виховання - пріоритет завдання само¬реадізації особистості вихованця, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної;

безперервність і наступність вuxовання - досягнення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процесі, що триває впродовж усього життя людини; нероздільність навчання і виховання,. що, полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формуванню особистості;

єдність навчання і виховання - розвиroк і формування осо¬бистості, опанування нею національної і світової культури, здійснюється як єдиний процес, що передбачає на6уття знань, вироблення ставлень та цінностей, які в кінцевому paxyнкy обумовлюють світогляд та ідеали людини;

диференціація та індивідуалізація виховного процесу -

врахування у виховній роботі рівні фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихо¬ванців, стимулювання активності, розкриття творчої індиві¬дуальності кожного;

гармонізація родинного і суспільного виховання - органі¬зація педагопчного всеобучу батьків, об'єднання і координація виховних зусиль усіх суспільних інституцій.

Основні напрямки виховання

Реалізація основних завдань і принципів виховання у національній системі освіти здійснюється у ряді пріоритетних напрямів.

Патріотичне виховання - формування патріотичних почуттів означає вироблення високого ідеалу служіння нaродовi, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави, воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного вдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу його Збройних Сил.Правове виховання - формування правової культури ¬прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції, державних символів (Герба, Прапора, Гімну); знання й дотримання у поведінці Законів У країни; активна протидія особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на тeриторіальну цілісність і незалежність України.

Моральне виховання - прищеплення й розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві. Опанування духовною культурою людства, нації,

найближчого соціального оточення. Наслідування кращих

моральних зразків своєї родини, українського народу, загальнолюдських моральних ціностей.