Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти

- працівники засобів масової інформаці'і;

- трудові колективи, громадські, благодійні організації, релігійні кон¬фесії;

- центри превентивного виховання.

Функції превентивного виховання

Діагностично-nрогностична функція полягає в аналітичній роботі зі з'ясування причин і умов відхилень у поведінці дітей та молоді; у передба¬ченні тенденцій їхнього розвитку; у виявленні шляхів і способів превентив¬ного втручання в соціальну ситуацію розвитку особистості.

Корекційно - реабілітаційна функція ставить за мету узгодження вихов¬ного процесу з реальними умовами соціалізації дитини і пов'язана із втру¬чанням у негативну ситуацію їі розвитку на рівні знань, емоцій, поведінки, використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та по¬долання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для пози¬тивного способу життя.

Освітньо-консультативна функція передбачає використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; по¬передження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.

Організаційно-методична функція ставить за мету опрацювання і реа¬лізацію міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних та медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо їі профілактики; відпрацювання медико-біологічних, соціа¬льно-педагогічних та психолого-педагогічних технологій на базі дошкільних,

позашкільних закладів, шкіл, ПТУ, медичних та правоохоронних служб, установ реабілітації неповнолітніх та молоді.

Iнтneгрaтивно -nросвітницькa функція передбачає збір, аналіз, адаптпцію узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвідy превентивної практики, інтеграцію у світовий превентивний процес у роботі з дітьми І молоддю.

Превентивне виховання здійснюється на трьох рівнях:

а) раннє, або первинне, превентивне виховання (соціально-педагогічна профілактика);

б) вторинне превентивне виховання (превентивна допомога і корекція);

в) третинне превентивне виховання (адаптація, реабілітація і ресоціалі¬задія).

. Соціально-педагогічна nрофілактuка (первинна профілактика) - вид

превентивної роботи, спрямований на здійснення освітньо-профілактичних заходів та інших педагогічних моделей впливу на особистість з метою по¬передження різних видів небезпечної поведінки на ранніх стадіях відхилень. Вона грунтується на позитивній педагогічній діяльності, мета якої - своєча¬сне виявлення та виправлення несприятливих інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних та інших факторів, що зумовлюють відхи¬лення у психологічному та соціальному розвитку дітей і молоді, у їхній по¬ведінці, стані здоров'я. Соціально-педагогічна профілактика здійснюється замісцем проживання, навчання, оздоровлення та дозвілля неповнолітніх.

Зміст соціально-педагогічної профілактики: взаємодія у формуванні знань, умінь, установок та мотивів свідомого вибору просоціальних моделей поведінки; підготовка та розповсюдження превентивної інформації через друковану продукцію, засоби масової інформації, спілкування на рівні між¬особистісних стосунків, інші форми соціально-педагогічної роботи; ство¬рення на базі Центру превентивного виховання умов для виявлення і під¬тримки соціальних ініціатив.Превентивна допомога і корекuія - вид психолого-педагогічної та ме¬дико-соціальної діяльності, що полягає у допомозі окремим категоріям ¬ групам ризику (зменшення шкоди, допомога з метою самодопомоги то¬oj). Це передбачає психолого-педагогічний та соціально-терапевтичний вплив на особистість з тим, щоб вона сама навчилась допомагати собі, роз¬в`язуючи багаточисельні проблеми, що провокують на деструктивну поведі¬нку. На цьому рівні є доцільними: