Морфологічна побудова слова в сучасній англійській мові

Інфікс – афікс, що зустрічається в середині основи. Інфіксація, як тип словотвору, не продуктивна. Інфікс – явище загально індоєвропейського характеру. Це, головним чином, приголосний „п”, що зустрічається при морфологічному пере розкладі слова: stand – stood.

Комбінуюча форма – запозичене з грецької чи латинської мови слово, яке може набирати вигляду афікса. Оскільки слово типу cyclo-, poly-, stereo-, trans-, tele- вільно існувало у мові, з якої воно запозичене, його слід відрізняти від афікса. Комбінуючі форми мають інтернаціональний характер. Проте вони відрізняються від інших запозичень з тієї причини, що складні слова і деривативи, до структури яких входять комбінуючі форми, не існували в класичних мовах, а були утворені протягом новітнього часу.: cyclo-tron, poly-glot, stereo-type, tele-scope. Окремі комбінуючи форми тяжіють до самостійного вжитку у розмовній мові, наприклад: auto, stereo та ін.[1;34]

Аломорфи – це різновидність або варіант морфеми, що характеризується зміною літери чи звука у своїй структурі. Звідси аломорфа може мати позиційні варіанти. Аломорфи префікса in-, наприклад, є il-, im-, ir-: il-liberal (перед приголосним l), ir-relevant (перед приголосним r), im-brute, im-mature (перед губними приголосними). Аломорфи зустрічаються при утворенні множини іменників за допомогою морфеми –s: boxes – cats, та форм дієслів минулого часу і дієприкметників, де спостерігається опозиція дзвінкого/глухого варіантів суфікса –ed: collected – passed.

Заслуговує уваги принципова різниця між закінченням та суфіксом, що в англійській мові часто виражається однією морфемою. У граматиці вони інколи називаються флективними суфіксами. Слід мати на увазі, що флективні суфікси – виразники граматичного значення, тоді як дериваційні суфікси – це носії значення лексичного і є лексичними морфемами. Граматичну форму, таким чином, складають слова з флективними суфіксами, а лексичну – з дериваційними. Звідси розрізняються і відповідні парадигми: флективною є парадигма illustrate – illustrates – illustrated, дериваційною – illustrate – illustrative – illustration.Напівсуфікси. Існують випадки, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючими властивостями. Вони вживають у функції другого елемента структури слова і за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Узагальнення лексико-семантичного навантаження мало місце в тому, що поруч з функцією напівсуфікса ці форманти довгий час вживались як окремі слова – -man, -like, -proof, -worthy, напр.: seaman, childlike, waterproof, blameworthy. Інколи до напівсуфіксів відносять також форманти –wise, -way, -monger, напр.: clockwise, sideway, newsmonger.[7;13]

Отже, як видно з теоретичної частини, в сучасній англійській мові існує певна кількість засобів словотвору, одні з яких є досить поширеними та продуктивними (суфікси, префікси), а інші вживають набагато рідше і є складовими частинами інших засобів словотвору (інфікси, аломорфи). Існують в сучасній англійській мові також і другорядні засоби словотвору. Більш докладно кожен з цих видів буде розглянуто в наступних розділах даної курсової роботи.

РОЗДІЛ ІІ: МОРФЕМНА СТРУКТУРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

2.1 Префікси.

Префіксація, як словотвір, полягає у модифікації основи, до якої префікс приєднується. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просте слово, і його префікс-дериватив у більшості випадків належать до однієї частини мови, напр.: abuse – dis-abuse, approve –dis –approve, believe – dis-believe.

Лексико-семантичне навантаження префікса визначається способом передачі основі відтінка значення, що відбиває спосіб дії, місце, час, ступінь її завершення тощо.

Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів не багато – а-, be-, fore-, mid-, un-. Префікс mis- - змішаного типу (нім. мis, лат. minus, фр. me, mes).

Префікс а-, що походить від давньоанглійського прийменника an, вживається з іменником, прикметником і дієсловом і передає значення стану, становища, напр.: aback, afloat, agaze, alike, anew, apiece, arise, asleep, atrembie, awake.

Поряд з власним префіксом а- в англійській мові існує префікс а-, запозичений з грецької мови, що має значення протилежності, напр.: amorphous, anomalous. Цей префікс вживається рідко, переважно у складі запозиченого слова.[5;75]