ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ

Словник Робера44 дає загальновживане значення терміна арго як "мови криміналу" і лінгвістичне – "нетехнічна лексика, вживана якоюсь соціальною групою". Етимологічно арго – "corporation des gueux" – група злочинців.

Термін сленг у словнику Ларусса відсутній, а словники Робера й Ашетт пояснюють його як "англійське арго".

Англійське визначення терміна за словником Коллінза45 таке:

slang – vocabulary, idiom, etc., that is not appropriate to the standard form of a language or to formal contexts, may be restricted as to social status or distribution, and is characteristically more metaphorical and transitory than standard language (as modifier): a slang word; another word for jargon – словник, ідіоми тощо поза мовними нормами чи формальним вживанням, обмежені соціальними рамками, що більше, ніж нормативна мова, характеризуються метафоричними та дифузними значеннями; також жаргон.

Відповідно ж до словника Вебстера46:

slang – a nonstandard vocabulary used especially in casual speech and consisting of arbitrary and often ephemeral coinages and figures of speech – нестандартний вокабуляр, що використовується здебільшого при неформальному спілкуванні і характеризується довільними і часто недовговічними утвореннями і фігурами мовлення.

Сучасний французький лінгвіст Луї-Жан Кальве, автор книги "Арго за 20 занять"47 надає терміну арго ширшого значення. На його думку, арго – це образна усна мова, що рясніє недовговічними авторськими неологізмами, частина яких постійно переходить у розмовну мову. За концепцією Кальве, існує 20 основних семантичних полів, у яких постійно за відомою схемою конструюються нові арготизми. Лінгвіст вважає, що, засвоївши базову метафору для кожного поля, людина зможе зрозуміти будь-який незнайомий і створити новий арготизм, значення якого буде зрозуміле навколишнім. Таким чином, у дослідженні Кальве арго постає як якась словотвірна схема.

В англійському мовознавстві спостерігається чіткіше розмежування термінів жаргон і арго, хоча й тут ці слова нерідко взаємозамінні. Так, і в словнику Мерріам Вебстерз48, і в Оксфордському тлумачному словнику49 значення "таємна, засекречена мова" належить терміну арго, а професійна лексика входить у семантичне поле жаргон. В оцінці цих понять за критеріями "експресивність", "мета створення" і "коло носіїв" упорядники словників не солідарні, а іноді мають протилежну думку.

Проте, попри те, що поле для серйозних термінологічних суперечок у цій царині велике, не арго і не жаргон приковують пильну увагу англійських і американських філологів; ні в Британіці, ні в Енциклопедії мови і лінгвістики немає окремих статей, присвячених цим поняттям. В англійській мовній культурі прийнято використовувати термін сленг для позначення некодифікованої мови.

Етимологія слова сленг невідома. Вперше термін був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". На сьогодні "у словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг. По-перше, особливе мовлення підгруп або субкультур суспільства, і, по-друге, лексика широкого вжитку для неформального спілкування"50. Причому, друге значення в сучасній лексикографії превалює над першим. "Сленг займає проміжне становище між загальновідомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп"51. Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів із сленгу в розмовне мовлення (popular speech).

Таким чином, англійське і французьке мовознавство відзначає багато тенденцій у вивченні підсистем мови і не має однозначного ставлення до термінів арго, жаргон, сленг і т.п.

Додаток 2

Соціально-вікові жаргони

До започаткованої ще в 19 сторіччі традиції досліджувати професійні жаргони дотикається новий напрямок: жаргони соціально-вікові. Причому, якщо відмежувати професійний жаргон від загальновживаної лексики не дуже складно, то визначити рамки соціально-вікових жаргонів видається проблематичним.

Щодо природи молодіжного жаргону, який привертає пильну увагу дослідників, існують різноманітні думки. Деякі лінгвісти заперечують систематичність і цілісність жаргону, представляючи його як "особливий словник" якоїсь соціальної групи. М.Копиленко пише: "Значна частина носіїв російської мови у віці від 14-15 до 24-25 років використовує у спілкуванні з однолітками кілька сот специфічних слів і яскраво виражених ідіоматичних словосполучень, що називаються молодіжним жаргоном".52Багато хто відзначає, що жаргон обслуговує лише найважливіші для його носіїв ситуації. У такому трактуванні жаргон – це "сукупність слів, що розширюють мовний репертуар групи носіїв тієї або іншої конкретної мови, структурних аспектів якої жаргон не торкається, реалізуючись лише на лексичному рівні для опису найбільш значущої для групи ситуації".53