Мова і мовлення в житті людини. Спілкування.

•засвоюємо етикет вітань.

А після цього уроку ви зможете:

•поглибити тривог, полог;

•поважати сказане слово і частіше слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;

•культурно вживати іменники у Кл.в.;

•знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;

•вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.

Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?

Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.

Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?

Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!

(І.Котляревський)

Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.

-Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? – гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.

-А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжук та поїм.

-То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. – Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?

-А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.

-Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б’є моїх курей, - чіплялась Мотря.

-Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? – кричала Мотря.

Карпо стояв і дивився на півня.

- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.

- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.