Колористичний контраст і засоби його реалізації у російських поетичних текстах 70 80 х рр. ХХ ст. (белый — черный)

Варіативне зіставлення виникає й завдяки накладенню або поєднанню наведених номінацій. Воно може здійснюватись об’єднанням слів-основ у структурі складного прикметника або ж на синтаксичному рівні, в тричленних конструкціях, іменні компоненти яких зв’язуються за посередництвом дієслова:

Станет мир черно-белым,

Как в старом кино.

(Л.Татьяничева)

Поистине, я знаю, трясогузка,

Была бы до суровости серьезна

Твоя из черно-белых нитей блузка,

Не будь ты так резва и грациозна!

(Н.Матвеева)

або:

Мне грустно. Но черное спаяно с белым

И левое с правым, и мир симметричен.

И нету у жизни и смерти предела,

А времени ветер не знает различий.

(С.Орлов)

Одна з улюблених форм контрасту в поетичних текстах 70-80-х рр. ХХ ст. — це створення образу чорної плями на білому тлі або ж, рідше, навпаки — білого на чорному тлі:

Все зароки не в срок

Да не впрок,

Черным тополем

В белом снегу

Ты стоишь

На развилке дорог.

(Л.Татьяничева)

О, этот светлый