Світова валютна система та міжнародні розрахунки

2)комерційні банки, які виступають у ролі брокерів - у такому випадку вони не «підтримують позицію» щодо певних валют, а тільки зводять разом продавців та покупців. Так, наприклад, будь-яка англійська фірма може звернутися до Лондонського банку з дорученням виступити в ролі брокера, для організації обміну доларів на ієни.

3)небанківські дилери та брокери. Комерційні банки використовують незалежних брокерів як посередників при укладанні значних оптових угод між собою.

Наприклад, «Чейз Манхеттен Банк» виявив, що в результаті дилерської діяльності в його розпорядженні виявилося забагато німецьких марок. У цій ситуації «Чейз Манхеттен Банк», перш за все, звернеться до послуг брокера, який вибере необхідного партнера для здійснення обміну.

При здійсненні обміну валют виникає проблема співвідношення між валютами різних країн, тобто проблема валютного курсу. Обмінний валютний курс – це «ціна» однієї валюти, виражена в одиницях іншої валюти.

Валютні курси встановлюються між усіма основними валютами світу. Ці курси постійно змінюються. Дилери, які займаються валютними операціями регулярно здійснюють коригування. Одержуючи комісійні за проведення конвертації, вони зацікавлені в тому, щоб у них не накопичувалась певна валюта, яку складно продати. Тому валютні дилери прагнуть до максимального збалансування попиту і пропозиції по кожній валюті за допомогою відповідних змін валютних курсів.Для господарський суб’єктів, що не потребують оперативної інформації про зміни валютних курсів, джерелом такої інформації є розділи фінансової хроніки багатьох газет.

Відмітимо, що теоретично всі валютні курси мають бути узгодженими між собою. Наприклад. Якщо 1 фунт стерлінгів обмінюється на 2,33 дол. США або 526 ієн, то 2,33 дол, можуть у необхідності наміру обмінюватися на 526 ієн. В іншому випадку знайдуться особи, які будуть заробляти гроші , рухаючись по колу, яке утворене цими трьома валютами.

Іноземна валюта може знадобитися господарському суб’єкту як негайно, так і для здійснення угод на перспективу. У зв’язку з цим розрізняють 2 види обмінних курсів:

1) спотовий курс (spot rate) - обмінний курс по касовим операціям (для негайних угод) - Як правило, цей курс приводиться в процесі для більшості валют. Він використовується для торгових угод, які будуть укладені не пізніше 48 робочих годин після публікації.

2) форвардний курс (forvard rate) - обмінний курс по терміновим операціям (для укладання угод через 30, 60, 90,180 днів). Термінова угода-це контракт між банком та його клієнтом, за яким певна валюта буде обміняна на потрібну валюту у визначений день, за курсом, визначеним на сьогодні. Як правило, цей курс наводиться в пресі тільки для основних валют.

Спотовий курс може відрізнятись від форвардного як в ту, так і в іншу сторону. Різниця в обчисленні обмінних курсів по терміновим операціям відображає різницю між ринковими нормами проценту в порівнюваних країнах.

Засоби обміну валют:

1) перекази - основний засіб проведення міжнародних обмінних операцій.

2) переказні векселі - це письмове розпорядження, яке вимагає від імпортера чи банка, який представляє імпортер заплатити певну кількість грошей в обумовленій валюті експортеру.

Переказний вексель може бути оплачений негайно або в обумовлений термін - через 30, 60 або 90 днів по тому. Якщо експортер виписує вексель, який буде оплачено через 90 днів, а готівка йому знадобилася на сьогодні, він може звернутися в комерційний банк. У цьому випадку комерційний банк купить вексель з урахуванням дисконтної ставки, яка відображає переважаючу норму процента. Наприклад, якщо ринкова процентна ставка 12% річних або 3% за 90 днів, то комерційний банк заплатить по 970 доларів за кожну 1000 доларів номінальної вартості 90-денного векселя. По закінченні терміну векселя, комерційний банк може вимагати його повної оплати.