Ринок як форма організації суспільного виробництва

-секторальна, галузева і регіональна структура господарства;

-умови накопичення капіталу;

-зайнятість;

-грошовий обіг;

-платіжний баланс;

-ціни;

-умови конкуренції;

-соціальні відносини, враховуючи відносини між роботодавцями і працюючими по найму, а також соціальне забезпечення.

-підготовка і перепідготовка кадрів;

-навколишнє середовище;

-зовнішньоекономічні зв’язки.

Засоби державного регулювання підрозділяються на адміністративні і економічні.Адміністративні засоби не зв’язані з створенням додаткового матеріального стимулу чи небезпечністю фінансового збитку. Вони базуються на силі державної власті і включають в себе заходи заборони, дозволу і примушення.

Наприклад, уряд Нідерландів дозволив використовувати колишню воєнно-морську базу в якості пасажирського і торгівельного порту, створивши, таким чином, нову сферу примноження капіталу. В наслідок чого в районі порта піднялась господарська діяльність.

Адміністративні засоби регулювання в розвинутих країнах з ринковою економікою використовується в незначних масштабах. Їх сфера дії в основному обмежується обороною навколишнього середовища з створенням мінімальних побутових умов відносно погано соціально захищених прошарків населення. Однак в критичних ситуаціях їх роль сильно зростає.

Економічні засоби державного регулювання підрозділяються на засоби грошово-кредитної і бюджетної політики.

Основні економічні засоби – це:

1)регулювання облікової ставки (дисконтна політика, яку виконує центральний банк);

2)встановлення та зміна розмірів мінімальних резервів, які фінансові інститути країни повинні зберігати в центральному банку;

3)операції державних підприємств на ринку цінних паперів, такі як емісія державних зобов’язань, торгівля ними і погашення.

Таким чином лише вдале поєднання ринкової економіки з системою державного регулювання може забезпечити сприятливі умови для існування сучасного повноцінного суспільства. В Україні цей процес має дуже велике значення й безпосередньо відображається на нашій економіці. Якщо вдатися до конкретики й статистики, то становище нашої держави не таке вже й безнадійне. За даними Держкомстату реальний ВВП за 2001 рік порівняно з 2000 роком збільшився на 9%, обсяг промислового виробництва зріс на 14,2%, очікуваний номінальний ВВП за звітний період становить 211000 млн. грн.. проти 170070 млн. грн.. за попередній рік. Індекс споживчих цін (до грудня попереднього року) за 2001 рік становив 106,1% проти 125,8% за 2000 рік. Отже можна зробити висновок, що минулий рік був ще одним кроком до більш міцної економіки.