Ринок як форма організації суспільного виробництва

5. Відтворююча функція. Ця функція полягає в безперервності процесу суспільного відтворення(зокрема зв’язку між виробництвом і споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками в масштабі світового ринку. З допомогою цієї функції здійснюється оборот сукупного суспільного продукту та його складових частин.

6. Спонукаюча функція. Спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати порівняно із суспільно необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживчих властивостей.

7. Контролююча функція. Сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін.

8. Функція посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах окремих країн і світового господарства.

Схема основних функцій ринку

ІНФОРМАЦІЙНА РЕГУЛЮЮЧА

ЦІНОУТВОРЮЮЧА СПОНУКАЮЧА

ВІДТВОРЮЮЧА САНУЮЧА

2. Структура ринку і механізм взаємодії його елементів.

Досвід країн, в яких функціонує ринкова економіка, свідчить про те, що вона являє собою ефективно працюючий механізм. Ринок без централізованого інтелекту в особі Держплану або Держпостачу успішно вирішує складні економічні проблеми, що не під силу сучасним ЕОМ. Тим більше, що, за оцінками фахівців, найсучасніша електронно-обчислювальна машина здатна оптимально спланувати виробництво і розподіл не більш ніж 2 тис. виробів.

Як же працює ринковий механізм? Щоб відповісти на це запитання, необхідно розглянути його складові елементи. Їх чотири. Це – попит, пропонування, ринкова ціна і конкуренція.

У загальному вигляді попит являє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима. Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами.

Пропонування – це сукупність товарів, які представлені на ринку. Його розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами.

Ринкова ціна – це ціна, що встановлюється на ринку. Розрізняють ціни попиту, пропонування і рівноваги. Під ціною попиту розуміють граничну максимальну ціну, за яку покупцю ще згодні брати товар, а під ціною пропонування – граничну мінімальну ціну, за яку продавці ще готові пропонувати свій товар. Ціна рівноваги – це ціна, за якою розмір попиту дорівнює розміру пропонування.

І нарешті, конкуренція. Вона являє собою процес суперництва між окремими продуцентами, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніші умови їх виробництва та реалізації.

Конкурентна боротьба має місце, коли на ринку певного товару кількість його продавців так, що жоден з них не в змозі самостійно або в об’єднанні з іншими впливати на ціну. За цих умов найважливіші питання економічного життя – що і скільки виробляти, яким чином і для кого – розв’язуються в результаті взаємодії попиту, пропонування і ринкових цін.

Щоб краще зрозуміти механізм цієї взаємодії, розглянемо ситуації на ринку певного товару. Поведінку продавців і покупців тут добре характеризують криві попиту й пропонування, що відображені на рис. 1 і 2.

Ц