МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

10.ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ.

ЄС утворений 1.11.93 як резуль-тат кількісного та якісного по-глиблення співпраці та інтегра-ції в рамках Європейських спів-товариств, що з'явилися в 1967 як результат об'єднання органів З регіональних організацій: Єв¬ропейського об'єднання вугілля та сталі. Європейського економ-ічного співтовариства та Євро-пейського співтовариства по атомній енергії. Розвиток інгег-рації пройшов ряд етапів, що ха-ракгеризувалися як її поглибпен-ням, переходом від нижчих форм (зона вільної торгівлі, мит-ний союз, спільний ринок) до вищих (економічний та валют-ний союз), так і збільшенням кількості членів. Дотепер в ЄС практично завершилось створен-ня основ єдиного ринку, системи міждержавного управління (Рада міністрів. Рада ЄС, Комісія ЄС, Європарламент, Суд ЄС, Рахів-нича палата ЄС і тд.), оформлення економічного, ва-лютного (Маастрихтські угоди) та

політичного союзів. Як пов¬ноправні члени до ЄС входять 15 країн. Головною програмою розвитку ЄС є Єдиний євро¬пейський акт, ратифікований всіма членами союзу, що перед-бачає на меті створення структу-ри федеративного типу на базі спільного внутрішнього ринку. В рамках ЄС сформовано єди-ний правовий простір. Право ЄС стало невід'ємною частиною права його учасників і, з іншого боку, є наднаціональним. Так законодавчі акти ЄС замінюють національні закони в сферах зовн-торг., аграрної політики, торгового і громадянського пра-ва (свобода конкуренції), подат-кового права (податки на обо-рот, прибуток тощо). Певна са-мостійність для країн членів за-лишається лише в окремих питаннях. Найвищу роль в ієрархії права ЄС мають Римський дого-вір. Єдиний європейський акт та Маастрихтські угоди, які разом утворюють щось на зразок конс¬титуції ЄС. ЄС володіє власним бюджетом, який формується як з власних джерел, так і з внесків країн учасниць і використову-єіься в основному на аграрну політику, яка е одним з найбіль-ших досягнень ЄС (61%), регіональні перетворення (14%). До 1.07.2002 має завершитись повний перехід першої групи країн на наднаціо¬нальну валюту євро, що повніс-тю замінить національні валюти і яка вже зараз використовується фінансовими інститутами в безготівко-вій формі. Велика роль приділя-єгься головній проблемі на ниві західноєвропейської інтеграції - ліквідації різниці та нерівномір¬ності в економічному розвитку країн членів ЄС, для чого ство¬рений спільний структурний фонд, Регіональний комітет, реа¬лізуються десятки програм під¬тримки регіонів, де ВВП/душу населення < 75% середнього по¬казника. Одним з пріоритетних завдань інтеграції є співпраця в галузі науково-технічної політи-ки, для чого створені програми пільгового кредитування дослі¬джень та програми співро-бітництва РАСЕ, ЕСПРГГ.

11 ТЕОРІЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ Д.РІКАРДО.

Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є вир-во в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій. Ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визнач-ся внутр. попитом на товари в кожній із країн, що торгують. В рез-ті торгівлі на основі відносних переваг кожна країна отримує позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем від торгівлі.

Теорія порівняльних переваг справедлива по відношенню до будь-якої к-сті товарів і будь-якій к-сті країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї держави. В цьому випадку спец-ція країн на окремих товарах залежить від співвідношення рівнів існуючих в кожній з них зарплат.

Осн. переваги теорії: ця теорія вперше описала баланс сукупного попиту і сукупної пропозиції; ясно довела існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть в ній участь. Велике значення цієї теорії в наш час полягає в тому, що вона дозволяє будувати зовнішньоек. політику на науковому фундаменті.

Обмеженість цієї теорії полягає в тих допущеннях, на яких вона будується.

Теорія:•не враховує трансп. витрат;

•ігнорує вплив зовн. торговлі на розподіл доходів в середині країни, будь-які коливання ціні з/п, інфляцію і міжн. рух к-лу;

•виходить із існування тільки одного фактора вир-ва (праці) і не приймає до уваги інші важливі передумови міжн. торгівлі;