МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Портфельні інвестиції - вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування.

Такі інвестиції переважно засновані на приватному підприємницькому капіталі, хоча і держави нерідко здобувають іноземні цінні папери. У рамках міжнародної економіки вивчаються тільки міжнародні портфельні інвестиції, тобто інвестиції в іноземні цінні папери. Міжнародні портфельні інвестиції класифікуються так, як вони відбиваються в платіжному балансі. Вони розділяються на інвестиції в:

• акціонерні цінні папери - грошовий документ, що обертається на ринку, що засвідчує майнове право власника документа стосовно суб”єкта, що випустили цей документ;

• боргові цінні папери - грошовий документ, що звертається на ринку, що засвідчує відношення позики власника документа стосовно суб»єкта, що випустили цей документ.

Боргові цінні папери можуть виступати у формі:• облігації, простого векселя, боргової розписки - грошових інструментів, що дають їхньому власнику безумовне право на гарантований фіксований грошовий доход чи на обумовлений за договором змінюваний грошовий доход;

• інструменти грошового ринку - грошових інструментів, що дають їхньому власнику безумовне право на гарантований фіксований грошовий доход на визначену дату. Ці інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки і часу, що залишився до погашення. У їхнє число входять казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти і ін.;

• фінансових дериватів - маючи ринкову ціну похідних грошових інструментів, що засвідчують право власника на продаж чи покупку первинних цінних паперів. У їхньому числі - опціони, фьючерси, варранти, свопи.

Для цілей обліку міжнародного руху портфельних інвестицій у платіжному балансі прийняті наступні визначення:

• Нота/боргова розписка - короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається позичальником на своє ім'я за договором з банком, що гарантує його розміщення на ринку і придбання непроданих нот, пролонгацію кредиту чи надання резервних кредитів. Найбільш відомі ноти - Евроноти.

• Опціон - договір (цінний папір), що дає покупцю право купити чи продати визначений цінний папір чи товар за фіксованою ціною після витікання визначеного часу чи на визначену дату. Покупець опціону виплачує премію його продавцю в обмін на його зобов'язання реалізувати вищевказане право.

• Варрант (warrant) - різновид опціону, що дає можливість його власнику придбати в емітента на пільгових умовах визначену кількість акцій протягом визначеного періоду.

• Фьючерс (futures) - обов'язкові для виконання стандартні короткострокові контракти на покупку чи продаж визначеного цінного папера, валюти чи товару за визначеною ціною на визначену дату в майбутньому.

• Форвардний курс (forward rate) - угода про розмір процентної ставки, що буде виплачена у встановлений день на умовну незмінну суму основного боргу і яка може бути вище чи нижче поточної ринкової процентної ставки на даний день.

• Своп (swap) - угода, що передбачає обмін через визначений час і на основі погоджених правил платежами по однієї і тій же заборгованості. Своп по процентних ставках передбачає обмін платежу відповідно до одного типу процентної ставки на іншій (фіксований відсоток на відсоток, що плаває,). Своп за обмінним курсом передбачає обмін однієї і тієї ж суми грошей, вираженої в двох різних валютах.

37.ДИНАМІКА І СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ.

Набуття Україною незалежності поставило питання про розвиток зовн. торг. України, структурну перебудову експорту та імпорту. До 1991 майже вся зовн. торг. діяльність України відбувалася виключно з іншими країнами СРСР. Країни цього регіону про-довжують відігравати роль регіону, з яким здійснюється ве-лика частка торгівельно-сконо-мічних відносин, але 'й' роль в експорті знизилась з 85% (1991), до 35% (1998), у тому числі 33% -СНД. В галузевій структурі експорту України переважають неблагородні метали та вироби з них (39%), продукція хімічної промисловості (12,6%), харчової промисловості (10,1%), машини та устаткування (12,6%), міне-ральні продукти (7,5) - всі дані за 1998 - причому їх. роль зрос-тає на тлі все зменшуваної дифе¬ренціації українського експорту. В структурі імпорту перева-жають мінеральні продукти, паливо (37,9%), машини, устат^сування (19,5%), продукція хімічної промисловості (11,2%), харчової промисловості (6,5%). Оборот зовн. торг. товарами і послугами у 1998 складав 30,0 мпрд.$, з них експорт 13,7, імпорт 16,3, сальдо торгових операцій -2,6. Характерно, що сальдо з країнами СНД від'ємне -3,8, а з іншими країнами додатне +1,2. Експорт колива-ється від 103 (1994) до 15,4 (1997), а імпорт від 7,9 (1994) до 19,6 (1997). Щодо регіональної структури зовн. торг. України в 1998, то головним торгівельним партнером продовжує залиша-тися Росія - 23% загального експорту і 48,1% імпорту.Особливості відносин з країнами СНД - велика частка бартерних операцій, хоча і з тенденцією до зниження, величезна залежність від імпорту енергоносіїв та ін-шого критичного імпорту, пос-тупова втрата укр. товарами по-зицій на закордонних ринках через протекціоністську полтнсу інших держав, низьку конку-рентноздатніспь, поганий мене¬джмент. Україна має постачаль-ницько-збутовий характер зовн. торг. з великою часткою сиро-вини у експорті та енергоносіїв у імпорті. У регіональному розрізі ЄС та СНД є двома найбіль-шими чинниками існування па-сивного сальдо в торгівлі Украї-ни товарами, яке частково по-криваєіься активом у відносинах з КНР, Індією, Туреччиною, США, а також позитивним саль-до у торгівлі послугами. Криза 1998 року дещо покращила це становище, знизивши імпорт, а нинішній економічний рост дає підставу сподіватися на покра-щення результатів зовн. торг. діяльності України в найближ-чому майбутньому. Певну роль може відігравати активізація від-носин всередині ГУУАМ та з ЄС, з яким Україна першою се-ред держав СНД підписала уго-ду про партнерство та співробітництво (14.06.94)