МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

З точки зору основних інтеграційних критеріїв ЧЕС слід розглядати як потенційну зону вільної торгівлі

85.СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УГОД.

ЛІЦЕНЗІЯ - регулювання ЗЕД через видачу дозволів на Е / І товару у встановленій кількості за певний проміжок часу.

Види ліцензій:

разова - дозвіл на здійснення 1 угоди (1 рік)

генеральна - на певний товар без обмеж-я кіль-ті угод (до 1 року)

глобальна - без обмеж-я на певний період часу

автоматична-автоматично після отримання заяви

Ліцензування (licensing) - регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозволи, видавані державними органами на чи експорт імпорт товару у встановлених кількостях за визначений проміжок часу.

Ліцензування може бути складовою частиною процесу квотування (і тоді його економічний зміст цілком збігається з розглянутим вище) чи бути самостійним інструментом державного регулювання. У першому випадку ліцензія є лише документом, що підтверджує право увезти чи вивезти товар у рамках отриманої квоти; у другому - здобуває ряд конкретних форм:

• разова ліцензія - письмовий дозвіл терміном до 1 року на увіз чи вивіз, видаване урядом конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної операції;

• генеральна ліцензія - дозвіл на увіз чи вивіз того чи іншого товару протягом року без обмежень кількості угод;

• глобальна ліцензія - дозвіл увезти чи вивезти даний товар у будь-яку країну світу за визначений проміжок часу без обмеження чи кількості вартості;

• автоматична ліцензія - дозвіл, видаваний негайно після одержання від експортера чи імпортера заявки, що не може бути відхилена державним органом.

Ліцензування використовується багатьма країнами світу, що насамперед розвиваються, для цілей державного регулювання імпорту.

Механізми розподілу ліцензій, використовувані різними країнами, дуже різноманітні:• аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається самим економічно ефективним способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці, порівнянні з доходами від мита на той же товар;

• система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній чи період пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів;

• розподіл ліцензій на внеценовой основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійснити імпорт чи експорт найбільш ефективним образом.

86.МІЖНАРОДНА ВИРОБНИЧА КООПЕРАЦІЯ ТА ЇЇ ВИДИ.

Об'єктивною основою міжнародного кооперування виробництва є зростання рівня розвитку виробничих сил, а також процес стійких виробничих зв'язків між окремими самостійними підприємствами незалежно від того, чи відбуваються вони всередині країни чи на міжнародній арені. Виробнича кооперація, як певна система відносин, характеризується сферою, областю діяльності та методом співпраці. Сфери співпраці: 1)Виробничо-технологічна співпраця, що включає питання передання ліцензій та прав власності, розробку та узгодження виробничої документації, технологічних процесів, технічного рівня та якості продукції та послуг, вдосконалення менеджменту, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм. 2)Торгівельно-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції. 3)Післяпродажне обслуговування техніки. Виділяють три основних методи налагодження коопераційних зв'язків: 1)здійснення спільних програм; 2)спеціалізація в договірному порядку; 3)створення СП. Здійснення спільних програм в свою чергу реалізується у двох основних формах: підрядному виробничому кооперуванні та спільному виробництві. Підрядне виробниче кооперування передбачає виконання певної роботи виконавцем за дорученням замовника. Договірна спеціалізація – розмежування виробничих програм між учасниками виробничого кооперування. Спільні підприємства – це так звана інтегрована кооперація, за якої об'єднується капітал декількох учасників для реалізації окремих взаємно узгоджених цілей.