Місце україни в глобалізаційних процесах

- вирішення питань щодо приєднання України до окремих європейських програм, зокрема в галузі енергетики, транспорту, науки і техніки, охорони навколишнього середовища, освіти тощо;

- забезпечення недискримінаційного доступу основних товарів експорту України на ринки ЄС;

- активізацію фінансової і технічної допомоги країн ЄС Україні тощо.

Розглянемо шанси України в контексті її інтеграції до структур Європейського Союзу.

Учасниками процесів, передбачених подальшим розвитком ЄС, стануть країни, економіка яких буде відповідати чітко визначеним критеріям. Кандидати у члени ЄС мають відповідати загальним вимогам, ухваленим Радою ЄС у червні 1993 року у Копенгагені. Кожна країна, котра бажала б бути прийнятою, має довести здатність захистити демократію і правову державу зсередини, реалізацію гарантій прав людини, захисту меншин. Окрім того, потрібна наявність функціонуючої ринкової економіки, а також здатність витримати тиск ринкових сил всередині союзу. Членство вимагає від кандидата також прийняти всі зобов'язання, що випливають з участі не лише в економічному, а й у валютному та політичному союзі.

Сьогодні в Україні кризові явища в національній економіці, відсутність правової бази гальмують її просування по шляху ринкових реформ. За нинішніми економічними показниками критеріям Європейського Союзу Україна не відповідає. Нам ще довго доведеться наближатися до західноєвропейських економічних, суспільно-політичних і соціальних стандартів. Але політичні фактори у визначенні перспектив європейської інтеграції відіграють сьогодні набагато важливішу роль, ніж економічні. І цим треба скористатися, як це зробили свого часу економічно слабкі Болгарія та Румунія, які розпочали інтеграцію "в обхід" - політичним шляхом.

У всякому разі Україна має реальні перспективи розвитку відносин з Європейським Союзом. Наша країна перша серед колишніх республік СРСР парафіювала Угоду з ЄС про партнерство і співробітництво в березні 1994 року. А з 1 березня 1998 року ця угода набула чинності. Угода охоплює три сфери взаємодії - політичний діалог, економічне і культурне співробітництво.

Принципове значення цієї Угоди для України - поглиблення інтеграції з європейськими та трансатлантичними структурами. Саме через європейський ринок ми зможемо отримувати новітні технології, за допомогою яких виготовлятимемо продукцію, конкурентоспроможну на ринках Європи, Азії, країн СНД. Треба враховувати, що європейський ринок - це понад 500 млн. потенційних споживачів, що мають високу платоспроможність і де можливо знайти нішу і для українських товаровиробників. Прикладом можуть стати країни - колишні члени РЕВ, які за останні 10 років змогли переорієнтувати свої економіки на тісну співпрацю з ЄС.

На виконання цієї Угоди Указом Президента України від 11 червня 1998 року було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу. Ця стратегія визначає основні напрями співробітництва України з Європейським Союзом і основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.

Стратегія інтеграції України до ЄС має забезпечити входження держави до європейського політичного, економічного і правового простору і отримання на цій основі статусу асоційованого члена ЄС, що є головним зовнішньо-політичним пріоритетом України у середньостроковому вимірі.

У процесі інтеграції України в економічний простір Європейського Союзу постає потреба вирішення низки конкретних завдань "назустріч Європі". Йдеться передусім про внутрішньореформаторські заходи і такі міжнародні акції, як спільна реалізація певних науково-технічних, інформаційних та інших програм, активізація політики просування українських товарів на західно-європейський ринок тощо.

Серед основних напрямів інтеграційного процесу - економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС. В економічному співробітництві Угода визначає широке коло сфер для співробітництва між Європейським Союзом та Україною. Метою цього є підтримка процесу економічних реформ та відновлення і постійного розвитку української економіки. Для цих цілей Угода визначає 28 галузей, в яких Європейський Союз та Україна хочуть збільшити та розширити своє співробітництво, серед яких промисловість, захист та заохочення інвестицій, гірничовидобувна та сировинна промисловість, наука й техніка тощо.Співробітництво вже розпочалося. Так, наприклад, у сфері економіки європейські експерти працюють з українськими колегами по передачі ноу-хау в сфері управління компаніями та промислової і сільськогосподарської технології. В галузі науки та освіти організовується обмін науковцями, викладачами та студентами і впроваджуються спільні проекти. Співробітництво в галузях управління розвивається в таких сферах, як митна справа та боротьба зі злочинністю, проводиться обмін документами між керівництвом в таких технічних сферах, як стандартизація та статистика. Значні суми фінансових грантів виділяються на вдосконалення ядерної безпеки та на вирішення проблем, пов'язаних з наслідками Чорнобильської аварії.