Методи регулювання платіжного балансу

Торговельний баланс поліпшується лише за умови високої цінової еластичності експорту, коли збільшення обсягів експорту з надлишком компенсує втрати від зниження уціни товарів експорту. Якщо цього немає, о збільшення фізичних обсягів супроводжується зниженням вартості експорту. Пропозиція іноземної валюти збільшується лише тоді, якщо цінова еластичність експорту перевищує 1; інакше пропозиція іноземної валюти зменшується.

З іншого боку, невисока цінова еластичність імпорту може спровокувати одночасне підвищення цін та спад виробництва (стагфляція). Після підвищення цін на імпорт наступне зменшення доходу з високою ймовірністю обмежить сукупний попит, що призведе до спаду виробництва.

ІІ. Аналіз платіжного балансу України

1. Стан платіжного балансу України у 2005 році

Визначальною рисою платіжного балансу 2005 року став значний приплив валюти за статтями фінансового рахунку, який компенсував скорочення позитивного сальдо поточного рахунку та дозволив удвічі збільшити рівень резервних активі країни.

У 2005 році сальдо поточного рахунку платіжного балансу скоротилося порівняно з 2004 роком у 2,7 рази й становило 2,5 млрд. дол. США (3,1% до ВВП).

Погіршення умов торгівлі, зменшення світового попиту зумовили значне перевищення темпів зростання імпорту товарів (21,8%) над експортом (4,8%), що призвело до формування від’ємного сальдо товарного балансу в розмірі 1,1 млрд. дол. США та різкого скорочення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (з 4,9 до 0,8 млрд. дол. США).

Характерною ознакою 2005 року є суттєве уповільнення темпів зростання експорту товарів. Вартісні обсяги експорту у звітному періоді становили 35 млрд. дол. США і збільшилися до попереднього року лише на 4,8% (у 204 році – на 40,8%).

Політика уряду, спрямована на збільшення реальних доходів населення та внутрішнього споживання, разом з активізацією дій по боротьбі з контрабандою та зниження митних тарифів, а також зміцнення реального ефективного валютного курсу з початку року на 15,9%, стимулювали зростання у 2005 році обсягів неенергетичного імпорту вищими темпами, ніж у 2004 році (30,7 проти 26,5%).

Від’ємне сальдо балансу доходів за 2005 рік збільшилося до рівня попереднього року в 1,5 рази й становило 985 млн. дол. США. Необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними середньо- та довгостроковими кредитами, збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам і зростання платежів уряду за прямим та гарантованим боргом були головною причиною зростання обсягів виплат у 2005 році в 1,7 рази. Показник нарахованих відсотків із зовнішнього боргу відносно експорту товарів і послуг збільшився до 2,8 проти 1,8% у 2004 році.Визначальною рисою фінансового рахунку в 2005 році став значний приплив валюти за такими статтями, як прямі іноземні інвестиції, а також середньострокові та довгострокові негарантовані кредити при одночасному зменшенні відпливу капіталу. Це дозволило збільшити резервні активи до рівня, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг упродовж 4,7 місяця.

Дані платіжного балансу свідчать про відсутність у 2005 році тенденції до перевищення обсягів платежів за імпорт товарів над обсягами фактичного імпорту .

За рахунок нових негарантованих запозичень зовнішній борг України зріс за 2005 рік на 2,6% і на 01.01.2006 становив 38,8 млрд. дол. США.

2. Рекомендації щодо економічної політики

Україні необхідно відійти від політики нарощування зовнішньої заборгованості держави, яка проводиться останнім часом. Інтенсифікація зовнішніх запозичень в період стрімкого економічного зростання і формування значного позитивного сальдо поточних операцій виглядає ірраціональною.

Орієнтація уряду на зовнішні ринки позичкових капіталів стримує розвиток внутрішнього ринку облігаційних позик та обмежує можливості використання державних цінних паперів для цілей регулювання національної грошово-кредитної системи. Крім того, обсяги короткострокового боргу і боргу в іноземній валюті вважаються основним індикатором вразливості боргової позиції уряду до дії зовнішніх шоків. Передусім, значні обсяги зовнішньої заборгованості підвищують вірогідність розгортання валютної кризи: дисбаланси боргової позиції уряду заохочують спекулянтів до проведення атак на національну валюту.