Методи регулювання платіжного балансу

4. Ціновий підхід. Модель Бікердайка-Робінсон-Метцлера…………...19

ІІ. Аналіз платіжного балансу України……………………………………23

1. Стан платіжного балансу України у 2005 році……………………….23

2. Рекомендації щодо економічної політики……………………………25

ІІІ. Недоліки та переваги методів регулювання платіжного балансу…...28

Висновок…………………………………………………………………….34

Список використаної літератури…………………………………………..35

Вступ

Поняття "платіжний баланс" було запроваджено у 1767 р. Дж. Стюартом (James Steuart, 1712-1780) — шотландським економістом, одним з найостанніших представників пізнього меркантилізму.

Платіжний баланс країни - це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

Зовнішньоторговельний баланс є різницею між товарним експортом та імпортом. Якщо експорт більший за імпорт, то має місце позитивне сальдо торговельного балансу, якщо ж імпорт перевищує експорт — негативне. Отже, у першому разі маємо активний торговельний баланс, у другому — пасивний. У разі пасивного торговельного балансу у зовнішній торгівлі певної країни виникає дефіцит.

Для усунення дефіциту платіжного балансу використовуються такі методи вирівнювання платіжного балансу, як класична теорія вирівнювання платіжного балансу, кейнсіанська теорія вирівнювання платіжного балансу, автоматична адаптація, ціновий підхід.

Далі ми детальніше розглянемо основні методи вирівнювання платіжного балансу, проаналізуємо платіжний баланс України і подамо основні недоліки і переваги методів вирівнювання платіжного балансу.

І. Основні методи регулювання платіжного балансу

1. Класична теорія вирівнювання платіжного балансу

В дусі теоретичних концепцій класичної теорії вирівнювання платіжного балансу пояснювалося рухом грошових активів. Економісти класичної школи припускали, що вільний рух золота і гнучкі ціни самостійно (і оперативно) відновлюють рівновагу доходу на «природному» рівні та вирівнюють платіжний баланс. Безперешкодна корекція рівнів цін і заробітної плати попереджувала виникнення значних платіжних дисбалансів. Простір для доречного державного втручання обмежувався чіткими правилами золотого стандарту: визначення золотого вмісту грошової одиниці, зобов’язання центрального банку або державної скарбниці купувати без обмежень золото згідно із визначеним паритетним курсом, скасування буд-яких обмежень на рух монетарного золота.

Досягнення рівноваги платіжного балансу передбачало узгоджене використання трьох засадних припущень: