Методи регулювання платіжного балансу

Прихильники цінового підходу головним чинником вирівнювання платіжного балансу визнають девальвацію грошової одиниці. Знецінення грошової одиниці супроводжується підвищенням вартості імпорту. Логіку цінового підходу ілюструє відома модель Бікердайка-Робінсон-Метцлера.

Теоретичну модель складають декілька функціональних залежностей торговельного балансу:

де М і Х – імпорт та експорт даної країни;

М* і Х* - імпорт та експорт країн-торговельних партнерів;

РМ і РХ – внутрішні ціни товарів імпорту та експорту;

- рівні цін товарів імпорту й експорту країн-торговельних партнерів;

Е – номінальний обмінний курс (вартість іноземної валюти у національній грошовій одиниці).

У рівняннях (4.1)-(4.2) наведено умови рівноваги для товарів імпорту та експорту. Обсяги імпорту для даної країни дорівнюють обсягам експорту країн-торговельних партнерів. Відповідно обсяги експорту з даної країни дорівнюють обсягом імпорту за кордоном.

Рівняння (4.3) визначає рівновагу торговельного балансу (в національній грошовій одиниці). У рівняннях (4.4) і (4.5) показано зв'язок між внутрішніми і світовими цінами для товарів імпорту та експорту, відповідно. Визначені цінові залежності означають дотримання правила «однієї ціни». Рівні цін у даній країні повторюють зміни рівнів цін країн-торговельних партнерів ( з врахуванням номінального обмінного курсу). Обидва товари є такими, що виробляють окремо у даній країні (експорт) або за кордоном (імпорт).

У моделі Бікердайка-Робінсон-Метцлера девальвація грошової одиниці зменшує пропозицію товарів імпорту та збільшує попит на експорт. Водночас попит на товари імпорту та пропозицію товарів експорту в даній країні не змінюється (у внутрішніх цінах). Графічно наслідки девальвації проілюстровано на рис.4. для умов рівноваги на обох ринках – товарів імпорту та експорту. Приймається, що девальвація грошової одиниці є одноразовою подією, покликаною зменшити надлишковий попит на іноземну грошову одиницю.Після девальвації країни-торговельні партнери зменшують пропозицію товарів імпорту (рівняння (4.1)), оскільки підвищується їх вартість на експортних ринках. Відповідно змінюється рівновага на ринку товарів імпорту для даної країни . При сталому попиті на товари імпорту (лінія М зберігає початкове положення) вирівнювання попиту і пропозиції призводить до зменшення обсягів імпорту (М0→М1). Правило «однієї ціни» зумовлює підвищення внутрішньої ціни товарів імпорту з до (рівняння 4.4)). За кордоном девальвація грошової одиниці обмежує попит на місцевий експорт, що призводить до зменшення кількісних показників та зниження рівня цін на товари експорту.

Подібним чином збільшення попиту на експорт даної країни за кордоном (рівняння (4.2)) створює стимули для реалізації товарів експорту ( → ). Після девальвації іноземні партнери усвідомлюють здешевлення вартості товарів імпорту, що збільшує їх пропозицію. Відповідно ціна імпорту в країнах-торговельних партнерах знижується. При сталій пропозиції товарів експорту відбувається збільшення обсягів експорту (Х0→Х1) та підвищення внутрішньої ціни товарів експорту. Вирівнювання торговельного балансу (TRADE=0) завершується після досягнення рівноваги ринків імпорту та експорту. При цьому підвищується рівноважне значення ціни товарів імпорту ( → ) та експорту ( → ).

Отже девальвація грошової одиниці має три наслідки:

1.збільшення обсягів експорту;

2.зменшення обсягів імпорту;

3.підвищення внутрішньої ціни обох товарів – експорту й імпорту.

Хоча обсяги імпорту зменшуються, підвищення його вартості може спричинити протилежний до очікуваного наслідок – погіршення торговельного балансу. Так само збільшення обсягів експорту не означає автоматичного збільшення валютних надходжень, оскільки вартість експорту в іноземній грошовій одиниці знижується. Дещо по-іншому зменшення видатків на імпорт може не створювати очікуваного зменшення надлишкового попиту на іноземну валюту, оскільки цьому перешкоджатимуть обмежені можливості експорту.