Аналіз беззбитковості проекту

При управлінні структурою поточних витрат слід врахо¬вувати ефект виробничого важеля (лівереджу). Виробничий важіль — це залежність прибутку від структури витрат, яка обу¬мовлена зміною обсягу виробництва; він показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток від збільшення виручки на 1%.

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і визначається технічною й технологічною політикою, об¬раною при підготовці проекту. Зміна структури поточних витрат може істотно вплинути на величину прибутку. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням умовно-постійних та відносним зменшенням умовно-змінних витрат. Однак ця залежність має нелінійний характер, тому знайти її оптимальне поєднання нелегко. Цей взаємозв'язок характеризується ка¬тегорією виробничого важеля. Його рівень тим вищий, чим вища частка умовно-постійних витрат.

Виробничий важіль показує потенційну можливість впли¬вати на валовий прибуток шляхом зміни структури поточних (валових) витрат та обсягу виробництва (продажів).

Ефект виробничого важеля означає, що при збільшенні обсягів виробництва та реалізації питомі постійні витрати змен¬шуються, а прибуток фірми зростає.

2. Розрахунок точки збитковості.

Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює - витратам. Коли обсяг продажів нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде біз¬нес беззбитково.

Обсяг продажів у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції цьому разі є беззбитковою ціною продажів. Якщо виробнича програма вклю¬чає різноманітні продукти, то для будь-якого беззбиткового об¬сягу продажів існуватимуть різні варіанти цін на вироби, але не буде єдиної беззбиткової ціни.

Аналіз беззбитковості передбачає такі допущення:

• не враховуються зміни виробничих запасів з періоду в пе¬ріод (обсяг виробництва дорівнює обсягові продажів);

• постійні операційні витрати однакові для будь-якого об¬сягу виробництва;

• змінні цитрати змінюються пропорційно обсягу вироб¬ництва, а отже, загальний обсяг витрат також змінюється про¬порційно обсягу виробництва;

• ціна продукту вважається постійною величиною протягом циклу проекту;

• частка продажу продукту в обсязі виручки не змінюється;

• незмінні витрати вважаються постійними.

Зазначені обставини хоча й знижують можливості застосу¬вання даного методу, але простота розрахунків робить його до¬сить популярним на практиці.

Точка беззбитковості (ВЕР) — це обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам. Вона розрахо¬вується за формулою:

для одного виду продукції (фізичний обсяг)

.