Гігієнічні вимоги до структури, змісту і дозування навантажень під час занять великим спортом

6. Варто суворо дотримуватися водної дисципліни, обмежуючи прийом рідини до індивідуально встановлених норм (розділ «Питний режим спортсмена»).

7. У період регулювання маси тіла на тренуваннях застосовуються тривалі, але малої інтенсивності навантаження.

8. Для посилення потовиділення у цей період спортсмени повинні використовувати теплий, з поганою повітропроникністю одяг.

9. Спортсмени повинні щоденно слідкувати за зміною своєї маси тіла, реєструючи показники у щоденнику самоконтролю у вигляді графіку.

10. За 3-4 доби до змагань, коли тренувальні навантаження зменшуються, можна додатково скористуватися лазнею. Проте треба пам’ятати, що тривалість перебування у лазні може викликати значні порушення в обмінних процесах і негативно відбитися на стані здоров’я і працездатності спортсмена. Тому користуватися лазнею для зменшення маси тіла потрібно дуже виважено. Потрібно враховувати, що чим молодший спортсмен, тим сильніший на нього має вплив лазні. Дуже обережно потрібно користуватися лазнею юним спортсменам. Порядок користування лазнею наступний: 1) вийти з парної, обтерти тіло рушником і завернутися у простирадло з головою, залишивши лише отвір для дихання; в такому вигляді в положенні лежачи потрібно знаходитись 20-30 хв; 2) обтертися рушником насухо і зважитися; при потребі повторюють процедуру 2-3 рази. Парну лазню не рекомендується відвідувати менше ніж за 2-3 дні до змагань. Посилити потовиділення можна додатковими засобами: випити 1 склянку настойки малини (50 г малини на 200 г води), обтерти тіло 70 %-ним розчином спирту, прийняти гарячий душ.

11. Зменшувати масу тіла можна 2-3 рази на рік під контролем лікаря.12. Збільшення маси тіла спортсмена повинно здійснюватися переважно за рахунок росту м’язової маси.

Список літератури:

1. Бенедь В.П., Ковальчук Н.М., Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність людини: Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 104 с.

2. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів: Навч.-метод. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Рад.шк., 1989. – 190 с.

3. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 176 с.

4. Вайнбаум Я.С. Гигиена физического воспитания: Учеб. пособие для студентов фак. физ. воспитания пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с.

5. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.

6. Дубовис М.С. Твій фізичний гарт. – К.: Здоров’я, 1983. – 80 с.

7. Зільман С.Л., Зільман В.Л., Шевченко С.М. Гігієнічне виховання учнів: Посібник для вчителів. – К.: Рад.шк., 1988. – 123 с.

8. Куколевский Г.М. Гигиена физкультурника. – М.: Медицина, 1971. – 80 с.

9. Лаптев А.П., Малышев И.Н. Практикум по гигиене: Пособие для институтов физической культуры. – Изд. 2-е, перераб. – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 151 с.

10. Лаптев А.П., Минх А.А. Гигиена физической культуры и спорта: Уч-ник для ин-тов физ. культуры. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 288 с.: ил.

11. Массовая физическая культура в вузе: Учеб. пособие /И.Г.Бердников, А.В.Маглеваний, В.Н.Максимова и др.; Под ред. В.А.Маслякова, В.С.Матяжова. – М.: Высш. шк., 1991. – 240 с.: ил.

12. Матеріали лекцій.