Гігієнічні вимоги до структури, змісту і дозування навантажень під час занять великим спортом
До другої групи несприятливих факторів належать негативні клімато-погодні впливи – низька або висока температура, висока або низька вологість, низький барометричний тиск, зниження РО2 та ін. До цієї ж групи відносять різноманітні забруднення повітря піл час тренувань (чадний і сірчистий гази тощо), які навіть у незначних кількостях можуть негативно відбитися на здоров’ї, враховуючи посилену вентиляцію під час навантаження.
До третьої групи факторів можна віднести порушення режиму життя – режиму харчування, сну, біоритмів, які пов’язані, наприклад, з переїздом на нове місце в іншому часовому поясі. Порушення харчування може бути наслідком незбалансованості раціону.До цієї ж групи несприятливих факторів можна віднести різноманітні стресові ситуації – психічні травми – смерть або важка втрата близьких, несприятлива обстановка в сім’ї, ендогенна депресія. Важливе значення має мікросоціальна обстановка навколо спортсмена, психологічний клімат в команді.
Негативний вплив на здоров’я може спричинити нераціональне застосування відновних засобів, фармакологічних і вітамінних комплексів. Алкоголь і паління посилюють ймовірність травм і перенапружень у спортсменів. Навіть невеликі дози спиртного порушують координацію рухів і можуть сприяти виникненню травм, особливо в технічно-складних видах спорту. Алкоголь і паління в умовах інтенсивних фізичних навантажень викликають різноманітні захворювання внутрішніх органів. Допінгові препарати, які порушують контрольні функції організму, можуть призвести до важких наслідків.
До четвертої групи несприятливих факторів відносять хронічні інфекції, наприклад, тонзиліт, гайморит, отит, холецистит, карієс зубів. Вони знижують стійкість організму спортсмена до впливу фізичних навантажень, тобто знижують той поріг, при якому розвивається перенапруження. Останньому можуть сприяти заняття спортом, які почалися при недостатньому відновленні після гострих інфекційних захворювань (грип).
Профілактика інфекційних захворювань у спортсменів проводиться в трьох напрямках: 1) ізоляція хворого; 2) вологу прибирання приміщення, провітрювання, штучне опромінення (бактерицидними лампами); 3) зміцнення імунних властивостей організму (основна роль тут належить загартовуванню).
Гігієнічні вимоги до застосування відновних засобів у спорті. Методика застосування відновних засобів у спорті розбирається в курсі спортивної медицини. З гігієнічної точки зору при застосуванні відновних засобів потрібно дотримання певних регламентацій з тим, щоби ці заходи сприяли зміцненню здоров’я.
Основним положенням раціонального застосування відновних засобів у спорті є їх використання для попередження і ліквідації перевтоми; втому після фізичних вправ знімати або зменшувати не варто, оскільки вона є необхідним фактором розвитку тих функціональних і структурних зрушень, які виникають під впливом тренування і обумовлюють ріст тренованості. Суть даного процесу на клітинному рівні полягає в тому, що втома є стимулом для активізації генетичного апарату клітини, яка прискорює утворення структур, що визначають функціональний потенціал м’язової клітини (мітохондрії, міоглобін). Без втоми не відбудеться росту тренованості. Відновними засобами потрібно знімати лише перевтому загальну або локальну.
Основними завданнями застосування відновних засобів у спорті є: 1) попередження перевтоми організму в цілому і окремих його систем чи органів; 2) забезпечення енергетичних (відновлення енерговитрат) і пластичних потреб організму; 3) підвищення росту тренованості; 4) підвищення спеціальної працездатності під час змагальної діяльності.
Вирішення першого завдання вимагає комплексного застосування відновних засобів, включаючи аутогенне розслаблення, масаж, лазню, фармакологічні засоби – заспокійливого і анаболічного (негормонального) впливу.
Важливу роль у відновленні відіграє сон. Під час сну відбуваються основні анаболічні процеси, які структурно реалізують тренувальні впливи, що були виконані протягом дня (механізм дивися с.13).
Чіткий режим (час відходу до сну і підйому), застосування аутотренінгу, провітрювання та аеронізації приміщення дозволяє досягти ефективного відновлення під час сну. При локальній перевтомі м’язової системи належний ефект дає електростимуляція і вібромасаж.