Гігієнічні вимоги до структури, змісту і дозування навантажень під час занять великим спортом
Структура тижневого мікроциклу залежить від запланованих основних завдань. Всі існуючі варіанти мікроциклів з точки зору їх впливу на організм можна поділити на три види: з великим навантаженням (розвиваючий), з середнім навантаженням (підтримуючий), з малим навантаженням (відновний).Ґрунтуючись на результатах досліджень хроніогігієни можна говорити, що оптимальним є семиденний мікроцикл. Переважно використовуються два варіанти розвиваючих мікроциклів з двома (двопікові) і з трьома (трьохпікові) великими тренуваннями з інтервалами в один чи два дні. Використовуються і мікроцикли із здвоєними великими тренуваннями, коли на наступний день після великого тренування на фоні вираженого недовідновлення знову виконується об’єм, який викликає фізіологічні реакції, аналогічні великому навантаженню. Проте даний об’єм виконаної роботи може бути меншим, але його вплив на організм спортсмена буде аналогічний першому дню, тобто менший об’єм на фоні недовідновлення впливає так само, як і великий.
При здвоєних великих тренувальних навантаженнях дуже важливим є лікарсько-педагогічний контроль для попередження перевтоми.
В середині мікроциклу відводиться один день, коли тренування носять відновний характер (активний відпочинок).
Структура мезоциклу в підготовчому періоді (період акумуляції) включає один або два розвиваючих мікроцикли, один – підтримуючий і один – відновний. Можуть бути різні варіанти, але загальний принцип структури мезоциклу полягає в тому, що навантаженнях в мікроциклах носить хвилеподібний характер, тобто чергуються мікроцикли з різним об’ємом навантаження. В кінці мезоциклу рівень рухової якості, що розвивається, повинен бути вище вихідного.
Структура підготовчого періоду складається з декількох (4-5) мезоциклів загальною тривалістю 16-20 тижнів. Кожен з мезоциклів має переважно одну спрямованість, що запобігає перевтомі під час тривалого односпрямованого тренування.
Загальний принцип структури побудови мезоциклів у підготовчому періоді полягає в тому, що перші 1-2 спрямовані на тренування аеробної функції (загальної витривалості) з використанням великих об’ємів роботи в зонах помірної і великої інтенсивності, а в наступних мезоциклах посилюється потужність навантажень, основна увага приділяється анаеробному, аеробно-анаеробному тренуванню (в субмаксимальній і максимальній зонах інтенсивності), удосконалюється спеціальна витривалість.
Таким чином, чергування мезоциклів доцільно як для вирішення педагогічних, так і гігієнічних завдань. До закінчення періоду акумуляції спортсмен набуває стану спортивної форми.
У змагальному періоді (період реалізації) спортсмен повинен підтримувати стан спортивної форми, що допустимо протягом 4-6 тижнів. Спроби продовжити підтримати цей стан є небезпечними, оскільки можуть спричинити перенапруження або перевтому. Якщо змагальний період триває декілька місяців (футбол, хокей), то потрібно запланувати періоди відновлення протягом 2-3 тижнів між шеститижневими циклами для кожного спортсмена. Враховуючи інтереси команди, періоди відновлення бажано планувати не на один час, а по черзі для окремих спортсменів. Тут потрібно врахувати те, щоби основні гравці на період відповідальних зустрічей перебували в спортивній формі. По можливості бажано враховувати й індивідуальні ритми (другий і дванадцятий місяці від дня народження є несприяливими та ін.).
Попередження перенапружень, захворювань і травм у великому спорті. З навчально-тренувального і змагального процесів потрібно виключити несприятливі для здоров’я фактори, які можна поділити на 4 групи.
До першої групи належать різні порушення режиму тренувань і змагань як наприклад: нерегулярні тренування, ущільнення графіку тренувань і змагань, різке збільшення об’єму та інтенсивності навантажень, виконання великого навантаження після перерви у тренуваннях та ін.
Має значення і структура тренувального навантаження. Перехід з одного виду роботи на інший повинен бути поступовим. Наприклад, команда довгий час працювала над розвитком стрибучості (спеціальна швидкісно-силова підготовка), а потім переїхала на південь і почала працювати над розвитком витривалості. Це може спричини розвиток перенапруження і перевтому. Тому в перший тиждень акліматизації потрібно спланувати мікроцикл з навантаженням підтримуючого характеру.
Негативну роль може відіграти монотонний характер тренувального навантаження (односпрямований характер мезоциклу). Тому в програму тренувань потрібно включати й навантаження іншої спрямованості, які виконують підтримуючу функцію або є засобами активного відпочинку.