Гігієнічне забезпечення підготовки спортсмена в різних клімато-географічних і погодних умовах
У харчовому раціоні потрібно дотримуватися наступних співвідношень білків, жирів і вуглеводів: 1:0,7:4. У їжі повинно міститися більше білків – 2,2-2,5 г на кг маси тіла. Рекомендується також споживати більше свіжих овочів і фруктів, оскільки вони містять необхідні для організму в цих умовах лужні елементи. У їжу бажано включати препарати, які посилюють синтез гемоглобіну і міоглобіну (наприклад, гліцерофосфат заліза). Можна застосовувати додаткову вітамінізацію спортсменів.Час, який необхідний для досягнення стійкої адаптації, визначається багатьма чинниками. За інших рівних умов адаптація настає скоріше у людей, які регулярно знаходяться в умовах штучної або природної гіпоксії; спортсмени, які адаптовані до навантажень на витривалість, пристосовуються до умов середньогір’я і високогір’я скоріше, ніж нетреновані люди, або спортсмени, які спеціалізуються в швидкісно-силових видах спорту; збільшення висоти (у певних межах) стимулює адаптаційні реакції і прискорює процес адаптації; процес адаптації протікає значно скоріше в людей, які займаються інтенсивними фізичними навантаженнями, порівняно з тими, хто веде звичайний спосіб життя.
Цими ж чинниками визначається і тривалість періоду, протягом якого зберігається досягнутий рівень адаптації. Спортсмени, які добре адаптовані до гіпоксичних умов, за певного режиму тренувань і застосуванні сеансів штучної гіпоксії спроможні зберегти рівень реакцій, досягнутий у горах, через 30-40 і більше днів після переїзду в умови рівнини. Наприклад, при одноразовому плануванні підготовки в горах кількість еритроцитів повертається до вихідного рівня вже через 9-12 днів. Коли ж гіпоксичне тренування проводиться регулярно протягом багатьох місяців, її ефект спостерігається через 40 і більше днів після припинення такого тренування. Це ж стосується і до таких показників, як МСК, поглинання кисню на рівні порогу анаеробного обміну тощо.
Після переїзду з гірської місцевості на рівнину відбувається процес реадаптації (реакліматизації), який, як правило, триває 10-12 днів. У перш дні у спортсмена спостерігається погіршення працездатності, зниження швидкості і точності рухів, головний біль, порушення сну та ін. Разом з тим спостерігається сповільнення впрацьовування і відновлення після інтенсивних тренувань. Тому потрібно в першому тижневому циклі суворо індивідуально дозувати тренувальні навантаження і враховувати можливі порушення техніки спортивних рухів. Раціональний розпорядок дня, тривалий і повноцінний сон, відновні заходи сприяють скорішої ліквідації явищ реадаптації. Після двох тижнів перебування в умовах рівнини працездатність спортсменів, як правило, досягає підвищеного рівня, який при раціональних тренуваннях зберігається протягом 2-3 місяців.
Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсменів в умовах тимчасової адаптації. У спортивній практиці дуже часто спортсменам доводиться проводити підготовку або виступати на змаганнях після швидкої зміни часового поясу. Як правило, це відбувається під час трансмеридіальних перельотів, коли різниця у часі досягає декількох годин.
При різкій зміні часового поясу в організмі спостерігається явище десинхрозу – взаємна неузгодженість добових ритмів психофізіологічних функцій організму. Через це відбувається процес часової адаптації (синхронізації біологічного часу з астрономічним). В основі якого лежить формування нового добового динамічного стереотипу. Чим більша різниця у часі, тим тривалішим є процес часової адаптації.
У перші дні перельоту на організм спортсмена діє не лише різниця у часі, але й весь комплекс незвичної обстановки: природні, побутову, метеорологічні фактори. Все викликає у спортсмена стан збудження, бажання багато тренуватися, показувати ефективні вправи та ін. Як правило, з 3-го по 8-й день в період формування нового добового стереотипу у спортсменів спостерігається погіршення самопочуття, швидка стомлюваність, зниження спортивної працездатності і координації рухів, порушення сну, розлади травлення. Після 10-12-го дня процес тимчасової адаптації переважно закінчується: стан і працездатність спортсмена нормалізуються. Процес адаптації протікає із значними індивідуальними відхиленнями в окремих спортсменів. Добре треновані спортсмени легше і скоріше адаптуються до нових умов. Це також стосується і тих спортсменів, які вже раніше приїжджали у дану місцевість.
Для оптимізації процесу часової адаптації важливе значення мають деякі гігієнічні положення. Суть їх полягає в наступному.
Для участі у відповідальних змаганнях за великої часової різниці (6-8 год) потрібно приїжджати на місце за 12-20 днів до старту. Перед перельотом спортсмени повинні добре відпочити. Бажано прибути на нове місце о 19-20 годині за місцевим часом. Під час перельоту спортсменам не рекомендується спати. Після розміщення, вечері і невеликої прогулянки спортсмени повинні о 23 год лягти спати. Як правило, стомлені в дорозі спортсмени швидко засинають і прокидаються в зазначений час.
Основним гігієнічним положенням часової адаптації є неухильне виконання нового раціонального режиму дня, який складений з урахуванням місцевих умов. Він повинен забезпечувати вірне чергування тренувальних занять і відпочинку, конкретний час прийому їжі, сну і прогулянок, необхідні відновні заходи.Зранку обов’язково виконується зарядка з наступними процедурами по загартуванню організму. Після сну (зранку і в обід) потрібно випивати напої тонізуючого характеру (міцний чай, кофе, какао). Перед нічним сном треба прогулятися. Час прийому їжі повинен бути сталим і його треба дотримуватися. Їжа повинна бути різноманітною і смачною. М’ясна і жирна їжа повинна включатися в меню сніданку та обіду. Вечеря повинна містити молоко і кисломолочні продукти.