Вплив людини на навколишнє середовище

Забруднення атмосфери

Із виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й нові зміни у стані біосфери. Науково-технічна революція, господарська діяльність людини відчутно позначаються на навколишньому середовищі: засмічуються по¬вітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти.

Засмічення атмосфери — газової оболонки Землі — одна з важливих і особливих екологічних проблем сьогодення. Відомо, яке важливе значення для будь-якого живого організму має по¬вітря: без їжі людина може прожити місяць, без води — тиж¬день, без повітря — секунди, максимум кілька хвилин. Разом з тим те, чим ми дихаємо, піддається сильному впливу цілого ряду факторів—результатів інтенсивного розвитку таких виробництв, як паливно-енергетичне, металургійне, нафтохімічне й ін.

Паливно-енергетичний комплекс включає діяльність тепло¬електростанцій, робота яких пов'язана з викидом в атмосферу окису сірки, азоту, що утворюються в процесі згоряння незбагаченого вугілля. Не менш небезпечним забруднювачем по¬вітря є підприємства металургійної промисловості, що викида¬ють у повітря різні хімічні сполуки, особливо важких та рідких металів. Небезпечним джерелом забруднення повітря стали й продукти переробки нафтохімічної промисловості, особливо вуглеводневі сполуки (метан та ін.).

Небезпечним забруднювачем повітря є тютюновий дим, з якого в повітря потрапляє, крім нікотину, велика кількість (близько 200) таких отруйних речовин, як чадний газ, бензоперин та інші.

Через те що мікроорганізми руйнують органічні речовини, а рослини перетворюють мінеральні речовини на органічні, існує замкнутий біотичний кругообіг. Сьогодні ж людина вилучає си¬ровину з біосфери в значних кількостях, а в сільському госпо¬дарстві використовує безліч отруйних речовин. Подібне веден¬ня промислової і сільськогосподарської діяльності розриває біо¬тичний кругообіг. Атмосфера, вода, ґрунт постійно забрудню¬ються відходами промислового виробництва, гектарами виру¬буються ліси, знищуються рідкісні види тварин, руйнуються природні екосистеми.

У результаті забруднення атмосфери виникли такі явища, як парниковий ефект — підвищення загальної температури на пла¬неті; озонова діра, яка утворюється в результаті порушення озо¬нового шару в атмосфері окисами азоту, що викидаються дви¬гунами балістичних і космічних ракет; смог—накопичення шкідли¬вих газів у нижніх шарах атмосфери в результаті посиленої ро¬боти котелень, що працюють на вугіллі, мазуті, солярці, а також у результаті загазованості повітря автотранспортом. З часів про¬мислової революції спалювання викопного палива і викиди про¬дуктів згоряння (в основному двоокису сірки) в атмосферу при¬звели до випадання дощів, вода яких являє собою слабку сірча¬ну кислоту. Такі дощі назвали кислотними дощами. Після випа¬дання «кислотних» опадів різко стали зникати з зони свого по¬бутування рослини з різною стійкістю до рН. Кислотні дощі нега¬тивно впливають на шкіру, волосся, а також прискорюють коро¬зію металів, руйнують гіпс, мармур, окислюють водойми, фунти, що призводить до знищення риби, лісів, тварин, які живуть у них.

Навколишнє середовище забруднюється в результаті викидів трубами електростанцій двоокису сірки, поблизу збагачуваль¬них фабрик скидаються або накопичуються сполуки металів (мідь, цинк, свинець та ін.). У забруднених районах їхня концентрація іноді досягає смертельного рівня. Однак у місцях промислових викидів майже завжди можна знайти представників декількох видів, що пристосувалися до-таких умов перебування. Подібні стійкі представники дають початок стійким популяціям. Але навіть така ситуація не покращує становище, тому що на забрудненій ділянці приживається (навіть при її щільному заселенні) набага¬то менша кількість видів, яка могла б виростати в цій місцевості в менш забрудненій атмосфері.

За прогнозами на нашій планеті відбудеться глобальне по¬тепління, у результаті чого порушиться життєдіяльність рослин і багато видів зникне. Чому? Тому що у багатьох рослин при підви¬щенні температури навколишнього середовища спостерігаєть¬ся «фотосинтетична криза». Припускають, що це явище викли¬кається тимчасовим припиненням метаболічної активності через зміну структури ферментів або закриття усть, що накопичили надмірну кількість води в палісадних клітинах. Можливо, що за¬криття усть викликається відсутністю води в листі, тому що при підвищенні температури збільшується і швидкість її випарову¬вання. Рослини ж, пристосовані до посушливих умов, мають безліч різноманітних адаптацій, які дозволяють їм виживати, крім того, їхнє листя, як правило, вкрите товстою кутикулою, що сприяє зниженню втрат води.Непередбачені кліматичні коливання можуть негативно впли¬нути на видове багатство у певному середовищі їх перебування. Так, наприклад, організму, який довго живе, важко вижити в кліматі, де плоди — основна його їжа—через зниження темпе¬ратури повітря стануть доступними лише на нетривалий час протягом року. У тропіках же, де дерева і чагарники плодоно¬сять постійно, змінюючи один вид на інший, такому травоїдному організму вижити набагато простіше. Звідси видно, що у стабі¬льному кліматичному середовищі збільшується ймовірність того, що популяції досягнуть граничної густоти. Усередині виду не відбудеться «перенаселення», тому що в загальну схему відразу включаться конкуренція і природні вороги, до того ж «проріджу¬ють» вид хвороби, природна старість і смерть.