Загальний догляд за хворими. Персонал та його обов'язки. Етичні та деонтологічні вимоги до персоналу

У сучасних лікарнях, особливо ве¬ликих (клінічних), все частіше застосо¬вують посуд та інструменти одноразо¬вого використання (полімерно-пласти-кові вироби), що набагато полегшує догляд за хворими та запобігає поши¬ренню внутрішньогоспітальної інфекції.

Догляд за тяжкохворими та тими, хто помирає. Тяжкохворі потребують поси¬леного догляду, і тому медичні сестри — як молодші, так і з медичною осві¬тою — повинні бути біля них практич¬но постійно. Таких хворих лікують пе¬реважно в палатах інтенсивної терапії та реанімаційних.

У відділеннях, де таких палат нема, тяжкохворі та ті, хто помирає, повинні бути ізольовані в окрему палату або при¬наймні відгороджені від інших ширмою.

Робити ізоляцію таких хворих треба тактовно, мотивуючи медичними пока¬заннями, щоб не спричинити психічної депресії. Зусилля лікарів та обслугову¬ючого персоналу не повинні ослаблюва¬тись аж до досягнення перелому в стані хворого на краще або ж до настання смерті. Треба пам'ятати, що багато хво¬рих, особливо хірургічного профілю, можуть перебувати в тяжкому і навіть агонізуючому стані та стані клінічної смерті внаслідок шоку, переважно ге¬морагічного, травматичного або септич¬ного, який за умови правильного інтен¬

сивного лікування та догляду може бути оборотним, і хворий одужає.

У палаті, де лежить тяжкохворий, треба, щоб було тепло, але не спекот-но, тихо. Мають бути свіже повітря та досить світла (якщо воно не дратує хво¬рого або не протипоказане, як у разі захворювання на правець).

Медична сестра повинна постійно стежити, щоб такі хворі лежали на сухій білизні, були вкриті простирадлом чи ковдрою і не переохолоджувались. Тре¬ба змочувати хворому губи та давати за відсутності протипоказань пити ложкою чи з поїльника рідину (воду, сік тощо), протирати періодично шкіру спини та крижів камфорним спиртом чи теплою водою, а також протирати ватною куль¬кою, змоченою теплою водою, повіки, носові ходи, здійснювати контроль за надходженням кисню через катетер чи маску.

Лікарські призначення треба вико¬нувати чітко й своєчасно, а про зміни в стані хворого доповідати негайно ліка¬реві для проведення останнім корекції лікувальних заходів.

Обслуговуючий персонал своєю по¬ведінкою не повинен створювати ме¬тушню та атмосферу безнадії. Навпа¬ки, він має спокійно, чітко, методич¬но створювати враження про сприятливі перебіг і закінчення хвороби. Проте родичам тяжкохворих, особливо безна¬дійних, що помирають, треба говори¬ти відверто про загрозливе становище, допускати 'їх до хворих для проведення з ними останніх годин чи хвилин їх життя.

Спостереження за хворим та пере¬бігом його хвороби. Медична сестра в палаті відділення (як і в поліклінічно¬му кабінеті чи відділенні) точно вико¬нує всі вказівки та призначення лікаря відносно як санітарно-гігієнічного стану приміщень, гігієни хворого, його хар¬чування, дотримання хворими та відвідувачами правил внутрішнього роз¬порядку лікарні (відділення), так і спо¬стереження за хворими та виконання лікувальних процедур, зберігання ме¬дикаментів, приладів та документації, зокрема історії хвороби. Вона збирає

39

різні виділення хворих для досліджен¬ня в лабораторії, вимірює температуру тіла хворим відповідно до призначено¬го лікарем часу та частоти, записує показники в температурний лист та відповідний журнал, веде безпосеред¬ньо спостереження за хворим, змінами в його стані (як якісними, так і кількісними), інформує про них ліка¬ря, роздає чи вводить медикаменти та виконує лікувальні процедури. Медич¬на сестра бере участь у лікарняних обхо¬дах хворих і всі призначення лікаря за¬писує в листки призначень.

Участь у обходах дає їй змогу бути повніше поінформованою щодо хворо¬би пацієнта та її тяжкості.

Спостереження за хворим у лікарні здійснюється практично всіма учасни¬ками лікувального (включно з догля¬дом) процесу під контролем лікаря. Проте медична сестра відіграє в спос¬тереженні особливу роль, оскільки вона протягом свого чергування весь час без¬посередньо спілкується з хворим. Під час спостереження звертають увагу на динаміку болю (з'явився чи зник), зміни в поведінці хворого, його настрою, кольору шкіри та слизових оболонок (си¬нюшність, блідість, гіперемія, жовтя¬ниця), коливання температури тіла, характер та частоту дихання (задишка, стридор, свистяче), появу кашлю чи його зміну, характер виділень (харко¬тиння, колір сечі, домішки патологіч¬них елементів — крові та гною — в калі тощо), відсутність чи появу апетиту, наявність чи відсутність диспепсичних та кишкових розладів (за наявності блю¬вання — характер блювотних мас) та стан випорожнень.У жінок відзначають наявність чи відсутність виділень із піхви, менстру¬