Загальний догляд за хворими. Персонал та його обов'язки. Етичні та деонтологічні вимоги до персоналу
Лежачі хворі їдять за допомогою мо¬лодших та палатних медичних сестер. Для полегшення цієї процедури під го¬лову хворого підкладають ще одну по¬душку чи піднімають головний кінець ліжка. Під підборіддя хворого підво¬дять клейонку, що закриває груди. Сестра сідає поряд із хворим і біля себе, частіше на приліжковій тумбочці, ста¬вить тарілку (тарілки) зі стравою і го¬дує хворого з ложки, якщо страва має відносно густу консистенцію (густий суп чи борщ, каша тощо), або з поїльни¬ка, якщо страва рідка (бульйон, молоч¬ний суп, кисіль, компот, кефір тощо).
На носик поїльника під час годуван¬ня тяжкохворих, хворих з тризмом чи хворих на епілепсію треба надягати гу¬мову трубку, яку вводять безпосередньо у порожнину рота.
Їжа має бути смачною, калорійною (з високою енергетичною цінністю), добре всмоктуватися. Посуд (тарілки, ложки, виделки, поїльники, склянки тощо) повинен бути бездоганно чистим (вимитим) та сухим, в деяких випад¬ках — дезінфікованим. Їда повинна обов'язково закінчуватись прийомом рідини та промиванням порожнини рота, а також прибиранням ліжка, тум¬бочки, підлоги тощо.
Дезінфекція виділень хворого та по¬суду для них. Виділення хворих, які не мають інфекційних уражень кишечнику та сечовивідних шляхів, спеціально не дезінфікують. Знезаражують лише по¬суд, призначений для випорожнень ле¬жачих хворих. Судна, сечоприймаль-ники, плювальниці добре миють гаря¬чою водою та промивають дезінфіка-ційним розчином: 3—5 % хлораміном, 5 % карболовою кислотою, лізолом чи 20 % хлорним вапном.
Проте в хірургічних стаціонарах не¬рідко перебувають хворі з різними кон¬тагіозними інфекційними хворобами кишечнику (черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції тощо), органів дихання та сечовивідних шляхів (тубер¬кульоз тощо), які потрапляють сюди внаслідок помилок у діагностиці (при¬йняття їх за гострі хірургічні захворюван¬ня) або розвитку ускладнень, що потре¬бують негайного хірургічного лікування (перфорація кишок, перитоніт неперфо-ративного походження, кровотеча, кишкова непрохідність, загострення су¬путнім хірургічних процесів тощо).
Для цих хворих у хірургічних стаціо¬нарах треба створити такі самі умови, як в інфекційних стаціонарах (вони по¬винні бути ізольовані від інших хворих, мати окремий посуд як для їди, так і для фізіологічних відправлень).
Персонал, який доглядає за ними, повинен бути дисциплінованим, пра¬цювати в окремих халатах, надягати маску та гумові рукавички, дотримува¬ти суворих правил санітарії. Після кож¬ного контакту з хворим сестра повинна продезінфікувати руки (2 % розчином хлораміну, 0,02 % хлоргексидину чи 70 % спиртом етиловим), після чого старанно вимити їх з милом.
Постільну та натільну білизну хворих після користування замочують у дез-інфікуючих розчинах (10 % розчин хлор¬ного вапна), перуть та дезінфікують окремо від білизни неінфікованих хво¬рих. Столовий посуд теж попередньо замочують у дезінфікуючих розчинах (1—2 % розчин хлораміну), після чого старанно миють гарячою водою та ви-сушують.
Випорожнення та сечу дезінфікують 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % карболової кислоти (або лізолом) про¬тягом 3 год, після чого зливають у ка¬налізацію, а судно та сечоприймач про¬мивають у 3 % розчині лізолу чи в 10— 20 % розчині хлорного вапна, споліс¬кують водою, а потім у них наливають невелику кількість хлораміну, з яким вони зберігаються до наступного кори¬стування.
Хворі з відкритою формою туберку¬льозу легень повинні мати плювальниці (дві) для харкотиння, під час кашлю закривати рот носовою хусткою чи мар¬левою серветкою, користуватись окре¬мим посудом та рушником.
У плювальницю хворого на туберку¬льоз наливають на 1/3 її місткості хло¬рамін (5 % розчин) чи 10 % розчин хлор¬ного вапна — на 1/2. Після заповнен¬ня її харкотинням останнє добре пере¬мішують, відстоюють протягом години та зливають у каналізацію. Після цього порожню плювальницю ретельно миють гарячою водою, кип'ятять протягом 15 хв у 2 % розчині натрію гідрокарбонату і перед користуванням знову зали¬вають 5 % розчином хлораміну чи 10— 20 % хлорного вапна.
Хворих на грип, гострий бронхіт та ГРВІ також ізолюють від неінфікованих хворих, їм видають марлеві маски на рот і ніс. Обслуговуючий персонал також працює в масках.Після виписування хворого з хірур¬гічного відділення (після одужання) або виявлення помилки щодо діагнозу про¬водять заключну дезінфекцію палати, ліжка, посуду, білизни, предметів до¬гляду тощо. Роблять це переважно пра¬цівники санітарно-епідеміологічних станцій. Поряд із цим у відділеннях також проводять профілактичну дезінфекцію (прибирання ванних кімнат, туалетів та палат) із застосу¬ванням дезінфікуючих засобів.