Мігрень у дітей та підлітків: фармакологічне лікування

Рекомендації щодо невідкладного лікування мігрені у дітей та підлітків:

1. Ібупрофен є ефективним препаратам і можe використовуватися для гострого лікування мігрені у дітей (рівень доказів А).

2. Ацетамінофен є ймовірно ефективним і може використовуватися для гострого лікування мігрені у дітей (рівень доказів В).

3. Суматриптан у формі назального спрею є ефективним і може використовуватися для гострого лікування мігрені у підлітків (рівень доказів А).

4. Не існує даних у підтримку чи заперечення використання жодного препарату триптанового ряду для перорального прийому у дітей та підлітків (рівень доказів U).5. Не існує адекватних даних для визначення ефективності використання підшкірного суматриптану (рівень доказів U).

Загальними принципами превентивного лікування мігрені є:

- зменшити частоту, тривалість та тяжкість приступів мігрені;

- підвищити здатність реагувати на проведення лікування гострого приступу;

- зменшити непрацездатність та поліпшити якість життя пацієнта.

Обґрунтування використання превентивної терапії та її принципи опубліковані в рекомендаціях АНА щодо лікування головного болю у дорослих. При призначенні превентивної терапії практикуючий лікар повинен зважити та відповісти на такі запитання:

1) Які впливи на частоту і/або тяжкість приступів мігрені мають препарати, які щоденно приймаються для попередження мігрені? 2) Наскільки безпечними є та як добре переносяться препарати для превентивного лікування мігрені у дітей та підлітків? 3) Як можна порівняти ефективність та переносимість превентивних препаратів за даними для плацебо?

Одне ретроспективне дослідження IV класу щодо використання превентивних препаратів у дітей та підлітків встановило, що частота приступів головного болю зменшилась у порівнянні з середнім базовим рівнем з 8,4 приступів на місяць до 3,7 приступів на місяць при використанні ципрогептадину в дозі 2–8 мг/добу. Позитивний рівень відповіді на лікування, визначений як загальне сприятливе зменшення частоти приступів та інтенсивності головного болю плюс комплаенс до прийому препарату, спостерігався у 83 % дітей, які отримували даний препарат (n = 30). Побічними ефектами при використанні ципрогептадину були седація та підвищений апетит. Жодного дослідження I–III класу щодо використання ципрогептадину у дітей не існує.

Антигіпертензивні препарати. Неселективний бета-блокатор пропранолол був оцінений у трьох дослідженнях ІІ класу з отриманням суперечливих результатів. Одне подвійне сліпе перехресне дослідження у дітей віком від 7 до 16 років (n = 28), в ході якого призначався пропранолол в дозі 60–120 мг/добу продемонструвало, що 20 із 27 (71 %) пацієнтів мали повну ремісію від головного болю, а у 3 пацієнтів (10 %) спостерігалося значиме (66 %) зменшення частоти приступів (p < 0,001). У групі плацебо 3 з 28 хворих мали повну ремісію та в одного з 28 пацієнтів спостерігалось значиме (66 %) покращення. У ході іншого дослідження (n = 39) не вдалося продемонструвати превентивну ефективність пропранололу в дозах 80–120 мг/добу, в результаті прийому препарату середня тривалість приступу головного болю значимо збільшилася. Третє дослідження порівнювало пропранолол у дозі 3 мг/кг/добу з самогіпнозом (самонавіюванням); за результатами не було зафіксовано сприятливих впливів пропранололу, проте спостерігалося покращення стану пацієнтів внаслідок проведення гіпнотерапії.

Агоніст альфа-адренергічних рецепторів клонідин був оцінений у двох дослідженнях. Перше дослідження складалося з 2 фаз: початкова пілотна фаза (n = 50) мала відкритий дизайн, у 40 % дітей спостерігалося довготривале зменшення частоти приступів мігрені; друга фаза (n = 43) була подвійною сліпою з перехресним дизайном, вона закінчилася невдачею у спробі продемонструвати значиму відмінність застосування клонідину від плацебо (клас ІІ). Побічні ефекти (седація та енурез) частіше спостерігалися у групі плацебо. Друге дослідження порівнювало клонідин з плацебо у паралельних групах (клас ІІ) в дозах 25–50 мг протягом 2 місяців (n = 57). Суттєвої статистичної відмінності між двома групами не встановлено.