Органи чуттів. Органи зору
Ячмінь—виникає на краю повік в результаті гострого чи хронічного запалення його залоз. Хвороба виявляється у вигляді болісних гнійників, що після зникнення не залишають рубців, в якому разі не можна рятуватися від гнійників народними способами — проколювати або видавлювати. Повіки лікують очними мазями або прогрівають.
Травми ока — зустрічаються часто в результаті опіків, по¬ршня сторонніх предметів. У результаті травми може відбу¬вся пошкодження рогової оболонки, її запалення й утворення знака з наступним рубцеподібним скривленням роговиці або помутнінням. Опік очей можуть викликати вапно і луг, або кислота. При потраплянні на слизову очей якого-небудь з роз¬тинів необхідно відразу ретельно промити очі проточною водою потім звернутися до лікаря.
Дрібні сторонні тіла, що потрапили в око, (вія, пил, мошка та інші) часто вимиваються з кон'юнктивального мішка сльозою. І ж стороннє тіло не «вимивається», не треба в спробах дістати його терти очі, тому що можна занести інфекцію. Необхідно утягнути повіки (нижню чи верхню) і краєм носової хустки (ні в якому разі не ватою або гострим предметом) дістати стороннє з ока. Можна також застосувати легкий «масаж» — обережно розвести повіки у внутрішній, не в зовнішній, бік кута ока, поки стороннє тіло не вимиється сльозою або не переміститься в ку¬чок, де його легко можна дістати.
Профілактика захворювань органів зоруОко людини—дивний дарунок природи. Воно здат¬не розрізняти найтонші відтінки й дрібні розміри, добре бачити вдень і непогано в сутінках. І це не випадково. Ще первісним людям треба було бути кмітливими на полюванні, а в сутінках у печері при світлі багаття готувати їжу, виготовляти одяг і зброю. Пройшли тисячоліття. Змінювалася людина. Змінювалися і її очі. Вони пристосовувалися до розглядання далеких і близьких пред¬метів, вдень і вночі.
Слід тільки заплющити очі, як ти опинишся в темряві. Будеш чути звуки, відчувати запах, сприймати на дотик предмети. Але ти не будеш бачити.
Деякі вчені кажуть, що 70 % всієї інформації про оточуючий нас світ ми одержуємо за допомогою органа зору, інші вчені на¬зивають навіть більшу цифру — 90 %.
О. М. Горькому під час хвороби довелося кілька днів пробути з пов'язкою на очах. Свій стан він описав так: «Не може бути нічого гіршого, ніж втратити зір, — це невимовна образа, вона забирає у людини дев'ять десятих світу».
В освоєнні космосу органу зору належить особлива роль. Космонавт О. Леонов зазначав, що в умовах невагомості жоден орган чуттів, крім зору, не дає правильної інформації для сприй¬няття людиною просторових відносин за межами Землі.
Очам потрібен відпочинок, інакше .
Спробуйте дві години підряд без відпочинку пиляти дрова. Це навіть і тренованій людині важко. Кожний знає: щоб добре працювати, слід час від часу відпочивати.
Чому виникає короткозорість? Давно звернули увагу на те, що короткозорість особливо поширена серед людей, яким до¬водиться за родом своєї роботи тривалий час напружувати зір, розглядати дрібні предмети, низько схилятись над столом (ук¬ладачі в друкарні, коректори, креслярі й ін.).
І справа не тільки в перенапрузі очних м'язів. Деякі дослідни¬ки вважають, якщо низько схиляєш голову, то підсилюється при¬плив крові до очного яблука. Переповнене кров'ю, воно збільшується в розмірах, і тоді зображення стає нечітким. Було також помічено, що нерідко в деяких родинах і дідусі, і бабусі, і діти й онуки страждають короткозорістю.
Здавалося б, якщо короткозорість спадкова хвороба, то всі засоби боротьби з нею марні. Але чи це так ?
Дослідження генетиків показали, що у спадок хвороба передається найчастіше за принципом так званої нормореакції. Що означає? Якщо дитина, яка має схильність до короткозо¬рості, потрапляє в несприятливі умови, то у неї короткозорість розвинеться швидше, ніж у тієї, у якої такої схильності немає.