Органи чуттів. Органи зору

Для попередження розвитку порушень зору і перенапруги слід дотримуватися простих правил гігієни зору:

* добре освітлене робоче місце, але не занадто яскравим світлом, що повинно падати ліворуч;

* джерело штучного світла повинно бути прикрите абажу¬ром;

* при роботі з дрібними предметами, а також читанні, письмі, відстань від об'єктів до очей повинна складати від 30 до 35 см;

* не читати лежачи;

* не читати в транспорті, що рухається;

* щоб уникнути інфекцій не терти очі брудними руками.

Порушення зору

і причини, що викликали ці порушення

Вище вже було сказано про короткозорість і дале¬козорість, але існує ще ряд хвороб очей, що найчастіше виника¬ють в результаті травм чи ж у процесі тривалого навантаження на очі, у результаті недотримання правил гігієни.Косоокість — порушення взаємодії м'язів обох очей. Люди¬на бачить предмети об'ємне (бінокулярне), але якщо вона за¬криє одне око, то навколишні предмети втратять об'ємність, стануть плоскими (монокулярними). Людина, що не має нія¬ких дефектів зору, під час такого експерименту навіть не по¬мітить, що картинка проектується в одній площині, тому що в неї зберігаються враження просторового зору. Зображення, фіксоване кожним оком окремо, у головному мозку зливається в єдине ціле.

При порушенні взаємодії м'язів очей утворюється косоокість. Одне з очей (чи обидва) залишається світлочутливим, але сприй¬няття предметів змінюється, вони втрачають об'ємність, крім того, зображення того самого предмета не збігаються. Косо¬окість, особливо багаторічна, важко лікується, тому боротися з цією хворобою потрібно як тільки вона проявилася.

Глаукома — є результатом частого підвищення внутріочного тиску. Якщо її не лікувати, може призвести до сліпоти. У здоро¬вих людей тіло вій виділяє оптимальну кількість рідини (камер¬ної вологи), у хворих її виділяється занадто багато, якщо її відтік ускладнений, то надлишок вологи заповнює простір у склоподіб¬ному тілі, роговій і райдужній оболонках. Надлишок вологи підви¬щує внутріочний тиск, із усіма наслідками, що звідси виплива¬ють: порушується кровопостачання ока, на очний нерв діє силь¬не навантаження, починаються головні болі, блювання, спотво¬рюється кольорове сприйняття світу тощо. Є припущення про спадкоємну схильність, але це не обов'язково, що дитина буде хворіти на глаукому.

Катаракта — помутніння кришталика, існує як вікова, так І вроджена форма хвороби очей. Помутніння кришталика мо¬жуть викликати травми ока або ж діабет. Кришталик вида¬ляється операційним шляхом з обов'язковим уставленням замість нього штучного кришталика або ж виписуються спеціа¬льні окуляри.

Сліпота — буває як уродженою, так і набутою. Втрата зору може відбутися як в одному, так і в обох очах, і у певній частині сітківки. Сліпота може наступити в результаті помутніння криш¬талика чи склоподібного тіла, ушкодження зорового нерва або відшарування сітківки. Іноді око може бути неушкодженим, а на¬вколишню картину воно не відтворює. Тут причина криється в зоровій області кори головного мозку, куди надходять світлові імпульси, які нею «не розпізнаються». Зіниця такого ока реагує на світло, очне яблуко залишається рухомим, але ним людина нічого не бачить. Залежно від причин, які призвели до сліпоти, підбирають і метод лікування.

Кон'юнктивіт—захворювання очей, яке найчастіше зустрічається у вигляді запалення сполучної оболонки ока. Хвороба Зникає в результаті потрапляння на слизову очей вірусів, бакзій, подразнюючих речовин (пилу, пилка та ін.), у результаті іншого подразнення, виявляється як побічне явище при ІД та ін. На початковій стадії хвороби спостерігається сильне почервоніння, а потім біль в сполучній оболонці зір і очного яблука. Захворювання лікують спеціальними крап¬ами для очей, запропонованими лікарем. На час хвороби очам забезпечують режим, який щадить: уникають яскравого світла, затемнюють приміщення або надягають сонцезахисні окуляри, латаються менше читати, дивитися телевізор і т. ін., ні в якому разі не труть очі.