Показання і протипоказання до гемотрансфузії
Коли, в яких випадках, за яких обставин показане переливання крові? Виходячи з того, що відомо про її функції, ще нещодавно кров широко використовували в клінічній практиці навіть тоді, коли без неї можна було обійтися.
Зараз переливання цільної консер¬вованої крові значно обмежене. Її переливають лише тоді, коли вона конче потрібна. В іншому разі її за¬мінюють компонентами або кровоза-мінниками.
З практичної точки зору, всі пока¬зання і протипоказання до переливан¬ня крові можна поділити на відносні і абсолютні. За абсолютними показан¬нями кров переливають тоді, коли це потрібно для врятування життя люди¬ни і без переливання вона неминуче помре. Це — смертельні кровотечі, шок III, IV стадій, клінічна смерть. Показання ці повинні бути чітко об¬грунтованими. Часто одних клінічних ознак для цього замало, але знижен¬ня систолічного тиску нижче за 100 мм рт.ст. після втрати крові, що вказує на 30 % дефіциту ОЦК, є підставою для переливання. І тут не слід відразу використовувати цільну кров. Треба почати з інфузії криста-лоїдних розчинів, пізніше перейти на еритроцитарну масу, а потім вже впродовж доби, за потреби, перели¬вати цільну кров.
За відносних показань хворий може обійтися без переливання крові. Воно є лише одним із компонентів комплек¬су лікування, але не має вирішального значення. Хворому бажано перелити кров, але за наявності протипоказань від неї можна відмовитися.
Відносними показаннями до пере¬ливання крові є невеликі паренхіма¬тозні і капілярні кровотечі, шок І, II стадій, лейкопенія, гіпопротеїнемія, ендогенні і екзогенні інтоксикації, сеп¬сис, гострі і хронічні гнійні процеси, запальні процеси з млявим перебігом, сповільнена регенерація ран, інтокси¬кація отрутами, які перетворюють ге¬моглобін на карбоксигемоглобін (чац-ний газ) і метгемоглобін (фенол, анілін), передопераційна підготовка.
За останні роки відносні показан¬ня до переливання цільної крові по¬мітно звужені. Абсолютними проти¬показаннями до гемотрансфузії є гострі крововиливи в мозок і тромбоз його судин, набряк легень.
Відносними протипоказаннями до переливання крові є такі:
1) патологія серцево-судинної си¬стеми (гострий септичний ендокар¬дит, міокардит, вади серця, пору¬шення кровообігу II і III ступеня, гіпертонічна хвороба II ступеня, ви¬ражений атеросклероз судин головно¬го мозку, тромбоемболія);
2) захворювання легень (активний і дисемінований туберкульоз легень);
3) захворювання нирок і печінки, що супроводжуються порушенням їх функцій (оскільки з консервованою кров'ю вводять значну кількість про¬дуктів розпаду білків, це ставить ви-сокі вимоги до органів, що знезара¬жують їх, тому відносними протипо¬казаннями до переливання крові мо¬жуть бути амілоїдоз нирок, гострий гломерулонефрит, нефросклероз, го¬стрий і хронічний гепатити);
4) гострий ревматизм;
5) алергічні захворювання (брон¬хіальна астма у період загострення);
6) геморагічний васкуліт;
7) захворювання ЦНС (струс, за¬биття і стиснення мозку).
Таким чином, підхід до переливан¬ня крові у кожного хворого повинен бути індивідуальним із суворим ураху¬ванням показань і протипоказань.
УСКЛАДНЕННЯ ПІД ЧАС ГЕМОТРАНСФУЗІЇ
Переливання крові — серйозне втручання у життєві процеси організ¬му. Іноді воно може зумовлювати небажані тяжкі реакції і ускладнення. Багато з них пов'язані з грубим пору-шенням правил переливання крові.