Профілактика шкідливих звичок. Гігієнічні основи режиму дня. Гігієна одягу і взуття
Особиста гігієна - це основа здорового способу життя, умова ефективної первинної та вторинної профілактики різних захворю¬вань, Особиста гігієна розробляє принципи збереження і зміцнен¬ня здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті й діяльності,
Запобігання шкідливим звичкам
Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок (куріння, споживання алкогольних напоїв, нар¬котичних засобів).
Несприятливі наслідки впливу куріння на здоров'я пов'язані насамперед з хімічним складом тютюнового диму, що вдихається, і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю (II), аміак, миш'як, радіоактив¬ний полоній - 219 І свинець - 210, інсектициди, які мають канцеро¬генні властивості, смолисті та багато Інших шкідливих речовин, що утворюються під час сухої перегонки тютюну і паперу при темпера¬турі 250-300 °С. При спалюванні, наприклад, однієї цигарки в організм надходить від 3 до 8 мг нікотину. Одноразова смертельна доза ніко¬тину для людини становить 60-80 мг. Приблизно така ж кількість нікотину надходить після куріння 20-25 цигарок. Припускають, що у людини, яка щодоби викурює пачку цигарок, протягом 20 років у дихальних шляхах осідає близько 6 кг шкідливих для здоров'я речовин.
Дослідження, проведені у багатьох країнах світу, свідчать про несприятливі наслідки куріння для здоров'я. У СІЛА, наприклад, при обстеженні 200 тис. чоловік установлено, що при курінні 0,5 пачки цигарок за день смертність на 100 тис. чоловік становить 95,2, при курінні 1-2 пачок - 229, більше двох пачок - 264,2, у тих, хто не курить - 12,8. За даними ВООЗ, куріння - пряма або опосе¬редкована причина 20 % усіх випадків смерті. Куріння - є одним з провідних факторів ризику ішемічної хвороби серця, злоякісних новоутворень легень. Доведено пряму залежність між ризиком смерті від раку легенів І кількістю викурених цигарок.
Середня тривалість життя для тих, хто курить, на 5-7 років менша, ніж тих, хто не курить. Куріння посилює гіпоксію тканин, підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, негативно впливає на функції шлунка, ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, по¬рожнину рота, погіршує пам'ять та увагу, знижує розумову праце¬здатність. Велику небезпеку (особливо для дітей, вагітних жінок) становить вимушене пасивне куріння під час перебування у при¬міщенні, що забруднене тютюновим димом.
Незважаючи на несприятливі наслідки куріння, кількість курців дуже велика - близько 35-40 % населення земної кулі (60 % чо¬ловіків і 10-15 % жінок). За даними 1988 р., у республіках колиш¬нього СРСР курили близько 70 млн. чоловік. Серед чоловіків ку¬рять 67-69 %, серед жінок - 2-5 %.
Однією з найбільш актуальних соціальних проблем є проблема алкоголізму. Джек Лондон охарактеризував цю шкідливу звичку як "породження варварства, що мертвою хваткою тримає людство з ча¬сів сивої і дикої давнини". Ще в давні часи стали усвідомлювати небезпеку зловживання алкогольними напоями. Розуміння цієї небез¬пеки сприяло створенню ряду обмежень і законодавчих актів, які пе¬редбачали суворі (навіть до смертної кари) покарання. Однак, як пока¬зав досвід різних країн, заборонні заходи виявились не досить ефектив¬ними. Можливо, що провідне значення в боротьбі з побутовим пияцтвом повинно належати роз'яснювально-виховній роботі, покращенню жит¬лово-побутових та інших соціальних умов життя населення.
Алкоголізм негативно впливає на організм на всіх етапах його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного. Під впливом алкого¬лю можуть проходити передчасні пологи, збільшується перинаталь-на смертність, кількість випадків уроджених вад і порушень розвит¬ку дітей, алкогольного синдрому плода, енцефалопатії. Описано кілька тисяч випадків черепномозкових уроджених вад і дефектів розвитку внутрішніх органів, для яких характерними є мікрооф-тальмія, низький лоб, косоокість, уроджені вади серця, аномалії кінцівок.
Алкоголь негативно впливає на всі органи і системи організ¬му: ушкоджує центральну нервову систему (ЦНС), печінку, травний канал, нирки, серце і судини, посилює гіпоксію, інактивує фермен¬ти, спотворює дію лікарських засобів, порушує обмінні процеси. Алкоголь як сильна наркотична отрута особливо згубно діє на ЦНС. При вживанні алкоголю його вміст у головному мозку на 75 % більший, ніж у крові, у спинномозковій рідині, печінці — на 50%.
Наркоманія - це важке захворювання, яке викликане постій¬ним вживанням наркотиків І супроводжується значною залежністю від препарату.