Пульпіт

На основі класифікації Ю.М. Гофунга було розроблену багато інших - Д.А.Ентіна (1939), І.Г.Лукомського (1949), Т.Т Школяр (1967), Є.Є.Платонова, М.І. Новика, B.C. Іваної (1984), Центрального науково-дослідного інституті стоматології та інші.

У даний час стоматологи Росії користуються класифікацією, запропонованою Московським медичним інститутом стоматології (1989):

I. Гострий пульпіт:

1) вогнищевий; 2) дифузний.

II. Хронічний пульпіт:

1) фіброзний; 2) гангренозний; 3) гіпертрофічний.

III. Загострення хронічного пульпіту.

IV. Стан після часткового або повного вилучення пульпи.

Міжнародна класифікація пульпіту ВООЗ на основі МКБ-10 (1997):

Пульпіт: початковий (гіперемія) - К0400; гострий -К04.1; гнійний - К04.3; хронічний виразковий - К04.04; хронічний гіперпластичний - К04.05.

Робоча класифікація кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава (базується на класифікації Ю.М. Гофунга і М.І. Новика):

I. Гострий пульпіт:

1. Травматичний:

а) при препаруванні каріозної порожнини:

- без оголення пульпи;

- з оголенням пульпи;

б) пульпіти при переломі коронки чи кореня внаслідок травми.

2.Гіперемія пульпи.

3.Гострий частковий пульпіт.

4.Гострий загальний пульпіт.

5.Гострий гнійний пульпіт.

II. Хронічні форми пульпіту:

1.Хронічний простий.

2.Хронічний гіпертрофічний.