Ранній ревматоїдний артрит: клініко-патофізіологічні аспекти

- післявірусні артрити (грип, кір, гепатит В, парвовірус В12, краснуха, ВІЛ тощо);

лайм-бореліоз;

інші захворювання:

- паранеопластичний синдром,

- мієлома.

По-друге, для діагностики РА необхідні спеціальні знання та навики щодо оцінки клінічних та рентгенологічних ознак ураження суглобів, а також інтерпретації лабораторних (імунологічних) тестів, з якими не досить добре обізнані лікарі-терапевти. По оцінці зарубіжних дослідників, “неревматологи” значно рідше і пізніше, ніж ревматологи, діагностують РА та призначають ефективні “базові” протиревматичні препарати.

Пацієнти з РА, які спостерігаються у ревматологів, мають кращий функціональний статус та вищу “якість життя” протягом всього терміну хвороби. Крім того, лікування новими ефективними протиревматичними засобами може виконуватися тільки ревматологами, оскільки вимагає спеціальних знань для забезпечення максимальної ефективності та безпечності терапії. Все це підтверджує необхідність розвитку спеціалізованої ревматологічної допомоги в Україні.

Таким чином, однією з причин несприятливого прогнозу при РА є пізня діагностика, тобто тривалий термін між початком захворювання та призначенням адекватної терапії. Отже, активне виявлення даного захворювання на поліклінічному етапі лікарями-терапевтами є одним з найважливіших факторів, що сприятиме покращенню прогнозу у хворих на РА.

Клінічними ознаками, що дозволяють припустити ранній РА, є:

- наявність не менше 3-х припухлих суглобів;

- симетричне ураження п’ястно-фалангових та плеснофалангових суглобів;

- позитивний тест “стискання”;

- ранкова скутість > 30 хвилин;

- ШОЕ > 25 мм/год.

Слід пам’ятати, що тривалість “ранкової скутості” понад 60 хвилин протягом 6 тижнів є діагностичним критерієм “достовірного” РА. При огляді пацієнтів необхідно оцінювати тест “стискання” п’ястно-фалангових та плеснофалангових суглобів, позитивні результати якого підтверджують наявність запалення суглобів. Швидке прогресування ураження суглобів більш вірогідне за наявності високих титрів ревматоїдного фактора (РФ), збільшення ШОЕ та С-реактивного протеїну. Однак через те, що ці показники на дуже ранній стадії хвороби часто перебувають у межах норми, негативні результати лабораторних тестів не виключають діагноз РА. Виникає необхідність направлення пацієнта на консультацію до ревматолога.

Отже, основні моменти, на які потрібно звернути увагу:

- прогноз РА кращий, якщо пацієнти лікуються у ревматолога;

- затримка початку лікування понад 12 місяців знижує вірогідність сприятливого прогнозу;

- позитивний РФ, збільшення ШОЕ та СРБ, ерозії асоціюються з несприятливим прогнозом, але їх відсутність не виключає діагноз РА;