Стан здоров’я населення України
зручності (наявність в домогосподарстві душу, сауни, телефону, пральної машини та холодильника);
наявність в домогосподарстві автомобіля;
сукупне споживання (побудований на основі факторного аналізу усіх статей споживання домогосподарства окрім витрат на сплачування за комунальних послуг, ліків та лікування, які слабо пов'язані з основними витратами).
В результаті аналізу були отримані такі групи за рівнем благополуччя: бідні, нижче середнього, вище середнього, багаті.
Наступний графік ілюструє пряму залежність між індексом самооцінки здоров'я та індексом рівня благополуччя: бідні схильні оцінювати власне здоров'я більш негативно, ніж багаті.
Майже половина бідних оцінила (47.7%) оцінила своє здоров'я як погане, тоді як тільки 24.5% багатих думають, що у них погане здоров'я. Крім того, люди з вищим рівнем благополуччя відвідують лікаря частіше, ніж бідні у разі необхідності.За даними цього ж дослідження рівень благополуччя не пов'язаний з здоров'ям дітей. У більшості дітей гарний стан здоров'я (55%), 37% з них мають середній стан здоров'я та 8% - погане здоров'я.
Якщо порівнювати тенденції споживання за групами благополуччя, то ми побачимо, що багаті респонденти споживають масла в 4 рази більше, ніж бідні респонденти, в 2 рази більше риби, м'яса та фруктів, в 1,5 рази більше овочей. В той же час сім'ї з вищим рівнем благополуччя витрачають в сім разів менше на купівлю ліків, ніж бідні сім'ї.
Таким чином, високий рівень життя є одним з факторів, який пояснює кращий стан здоров'я, характерний для багатих, згідно з отриманими результатами.
За результатами всеукраїнського опитування, проведеного КМІС у листопаді 2002 року, більше за все позитивних оцінок здоров'я на півдні України (майже 30% респондентів оцінюють своє здоров'я добрим). Менше за все позитивних оцінок здоров'я в східно-центральному та східному регіонах Україні. Можливим поясненням цьому може бути вплив Чорнобильської катастрофи.
Існує кореляція між самооцінкою стану здоров'я та розміром населеного пункту: чим менший розмір населеного пункту, тим гірше респонденти оцінюють стан власного здоров'я.
Жителі сільської місцевості оцінюють власне здоров'я гірше, ніж жителі міст: 34% респондентів з села оцінили своє здоров'я як погане (обрали відповіді "погане" та "дуже погане"), тоді як в місті таких було тільки 26%.
Проблема державотворення в Україні – пострадянській державі, в якій залишаються непевними шляхи економічних реформ, нестабільна соціально-політична ситуація, обумовлена незгуртованістю національно-демократичних сил на тлі низької національної свідомості населення, проблема – багатоаспектна.
Одним з цих аспектів є охорона здоров’я, медицина, про яку, на жаль, в цьому ключі, майже не ведеться.
Спочатку назвемо державотворчі чинники, які більшою чи меншою мірою забезпечуються станом медицини. Насамперед - це життя, здоров’я, довголіття людності, в ім’я якої, волею, інтелектом і руками якої твориться держава.
Життя, здоров’я є найвищими, дарованими нам Природою, суспільними та індивідуальними цінностями. Зрозуміло, що здорова людність - це вагомий потенціал розвитку економіки (робоча сила!) , здорові люди потребують менших непродуктивних витрат держави. А що вже казати про чисто гуманістичне ставлення до людини, її життя і здоров’я… Рівень медичної допомоги, з якою громадянин стикається в найекстремальніших ситуаціях, коли йдеться про здоров’я, про життя, значною мірою формує суспільну свідомість, визначає ступінь довіри населення до державних структур.
Державотворення включає розвиток культури, науки, вагомою часткою яких є медицина не тільки наукова, але й практична. Не скинути з рахунку, що медики становлять понад дев’ять відсотків населення України, з яких понад двісті тисяч лікарів, що репрезентують один з наймасовіших прошарків (принаймні кількісно) національної інтелігенції. Ці люди зайняті у понад трьох тисячах лікарняних і у понад семи тисячах амбулаторно-поліклінічних закладів. Зрозуміло, якою мірою вони, торкаючись таких цінностей людського буття, як життя і здоров’я, можуть впливати на соціально-психологічну атмосферу, на свідомість і настрої населення. Тому з повним переконанням можна приєднатися до висловлювань Президента України на загальних зборах АМН України 08.04.1997 року: “Охорона здоров’я – один з чутливих барометрів самопочуття суспільства, вимірів його гуманності та цивілізованості.” І далі: “… серед державних пріоритетів сьогодні немає такого, який можна було б поставити попереду проблем практичної охорони здоров’я та медичної науки”.